Одного разу заблукали два ангели. На вулиці вже стемніло, потрібно було знайти нічліг. Попросились вони перебути ніч у багатого господаря. Негостинний був пан, він не захотів залишити ангелів ночувати у вітальні. Тому подорожнім запропонували холодний підвал.

Коли вони прокинулись зранку, побачили, що через маленьке віконечко сонце освітило діру у стіні. Тоді старший ангел заклав її. Молодший побачив це і запитав чому.

Старший відповів:

– Світ не такий, яким здається.

На наступну ніч вони прийшли на нічліг в будинок дуже бідного, але гостинного чоловіка і його дружини. Подружжя розділили з ангелами небагато їжі, яка у них була, і сказали, щоб ангели спали в їх ліжках, де вони можуть добре виспатися.

Вранці після пробудження ангели побачили господаря і його дружину гірко ридаючих. Їх єдина корова, молоко якої було єдиним доходом сім’ї, лежала мертва у хліві.

Молодший ангел запитав старшого:

– Як це могло трапитись? Перший чоловік мав все, а ти йому допоміг. Інша сім’я мала дуже мало, але була готова поділитися всім, а ти дозволив, щоб у них померла єдина корова. Чому?

– Світ не такий, яким здається, – відповів старший ангел. – Коли ми були в підвалі, я зрозумів, за дірою в стіні був скарб із золотом. Його господар був грубий і не хотів зробити добро. Я відремонтував стіну, щоб скарб не був знайдений. Коли на наступну ніч ми спали в ліжку, прийшов ангел смерті за дружиною господаря. Я віддав йому корову. Речі не такі, якими здаються. Ми ніколи не знаємо все. І навіть якщо маєш віру, тобі треба ще вселити довіру, що все, що приходить, є на твою користь. А це зрозумієш з часом.