Хоча й буває з ними складно впоратись, та все ж домашні улюбленці – це  щастя. З тваринкою в домі, ви ніколи не відчуєте себе самотніми чи нудьгуючими, адже ці маленькі джерела нескінченного позитиву не можуть залишити байдужою жодну людину. Заведіть вдома зоопарк, і довге та веселе життя вам гарантовано!

Вийшла погуляти з собакою, а заодно і в магазин сходити. Пес без повідка, він слухняний, крім одного моменту. Обожнює дітей. Особливо його цікавлять діти молодшого шкільного віку. Він одразу забуває про все на світі…

І поки я уткнулась головою у вітрину, пес зауважує групу юних спортсменів. Вони йдуть у лазню. З сумками і віниками. Лине до них. І один хлопчик все ж погоджується його погладити. Обертаюся. Група вже входить в баню, а хлопчик сиротливо стоїть на дорозі. Під ногами песик. Підходити лінь, кричу:

– Так дай ти йому стусана!

Дитина у відповідь:

– Не можу!

– Чому?

– Я тоді сам упаду!!!

– Ну … віником.

– А раптом побіжить? Ми зчепилися!!!!

Підбігаю й з’ясовую проблему. На правому плечі хлопчика важка сумка, в правій же руці вміщаються пляшка мінералки і банний віник. На лівій висить пес. Дитина з місця зрушити не може.

Кричу: «А ну додому!» і вже заношу ногу, щоб надати собаці прискорення, але хлопчик жалібно так:

– Не бийте його, будь ласка, він не може додому!

І тут поблизу розглядаю, що ж сталося. На хлопчику щільні трикотажні рукавички з дуже міцною липучкою на зап’ясті. Пес ухитрився кігтем зачепитися за рукавичку. Намертво! Права рука у малого зайнята, підняти пса він не може, нагнутися з сумкою теж не виходить… розчіплювати. Видих з полегшенням у обох був однаковий.

Але ж ще і кішка є.

З самого ранку підходить мама.

– Слууухай !! А … кішка може застудитися?

Пояснюю про те, що застуда – річ універсальна і в певних умовах може трапитися навіть з білим ведмедем.

– А чому ти питаєш?

– Вона вночі ТАК СТРАШНО чхає! …

– Мам, у кішки дев’ять життів, почхає – перестане …

Вночі йду в туалет. Точніше – повертаюся. І чую з вітальні:

– ІІІ-ААА-ЧуУуУу-ваа-а! Иииии!

І це на децибелах злітаючого винищувача. Але до винищувачів ми звикли. У них звук приємніший. Кішці довелося капати в ніс, після чого вона сякалася, як пожежний шланг. А я зрозуміла, що означало «так страшно чхає».

Так що… люди! Тримайте вдома тварин! З ними веселіше.