Око за око…? Про “геніального” лікаря та ще геніальнішого пацієнта

По своїй натурі я не люблю ходити до лікарні. Але нога так розболілась, що я ве не витримав та пішов до спеціаліста зі спортивних травм.

– Проходьте, роздягайтеся, на що скаржитеся?

– Лікарю, у мене болить м’яз на нозі, або ще якась м’яка тканина, при таких-то рухах, в таких-то положеннях.

– Давайте подивимося.

Поки дивився, мацав, натискав – запитує:

– Чим займаєтеся?

– Я адмін – комп’ютери, серваки, мережі налагоджую, лагоджу, збираю.

– Спортом займаєтеся?

– Турніки, бруси, біг, волейбол, бокс трохи.

– Так так, угу, ага, хммм ммм. А ну так все зрозуміло, нога болить через біг і волейбол! А де саме болить?

– Тут.

– Ну так, все логічно. У вас розтягнення, або ще якесь пошкодження. Вам треба 2-3 тижні не турбувати ногу.

– Але вона вже півтора року так болить, ви щось зробите?

– Не турбуйте ногу, сама пройде.

– Дякую, лікарю.

– Секунду, ви сказали, що ви комп’ютери лагодите?

– Так.

– Якщо ви вже тут, не подивитеся мій комп’ютер?

– Так звичайно. Що з ним?

– Погано працює.

– Показуйте.

– Ось.

– Так, ага, угу, мммм хммм ну зрозуміло.

– Що з ним?

– В інтернет заходите? Через якийсь браузер?

– Ходжу, через віндоуз?!

– iехplorеr??

– Так, напевно.

– Ну все зрозуміло, у вас вірус.

– Зробіть щось!

– Вам треба не користуватися інтернетом, а краще взагалі комп’ютером, тижні 2-3.

– А ви не почистите? Не полагодите?

– Ні, не треба, через два-три тижні само пройде!

– Але мені потрібно ним користуватися, працювати.

– А мені ноги потрібні просто так, щоб бовталися???