Око за око…? Про “геніального” лікаря та ще геніальнішого пацієнта
По своїй натурі я не люблю ходити до лікарні. Але нога так розболілась, що я ве не витримав та пішов до спеціаліста зі спортивних травм.
– Проходьте, роздягайтеся, на що скаржитеся?
– Лікарю, у мене болить м’яз на нозі, або ще якась м’яка тканина, при таких-то рухах, в таких-то положеннях.
– Давайте подивимося.
Поки дивився, мацав, натискав – запитує:
– Чим займаєтеся?
– Я адмін – комп’ютери, серваки, мережі налагоджую, лагоджу, збираю.
– Спортом займаєтеся?
– Турніки, бруси, біг, волейбол, бокс трохи.
– Так так, угу, ага, хммм ммм. А ну так все зрозуміло, нога болить через біг і волейбол! А де саме болить?
– Тут.
– Ну так, все логічно. У вас розтягнення, або ще якесь пошкодження. Вам треба 2-3 тижні не турбувати ногу.
– Але вона вже півтора року так болить, ви щось зробите?
– Не турбуйте ногу, сама пройде.
– Дякую, лікарю.
– Секунду, ви сказали, що ви комп’ютери лагодите?
– Так.
– Якщо ви вже тут, не подивитеся мій комп’ютер?
– Так звичайно. Що з ним?
– Погано працює.
– Показуйте.
– Ось.
– Так, ага, угу, мммм хммм ну зрозуміло.
– Що з ним?
– В інтернет заходите? Через якийсь браузер?
– Ходжу, через віндоуз?!
– iехplorеr??
– Так, напевно.
– Ну все зрозуміло, у вас вірус.
– Зробіть щось!
– Вам треба не користуватися інтернетом, а краще взагалі комп’ютером, тижні 2-3.
– А ви не почистите? Не полагодите?
– Ні, не треба, через два-три тижні само пройде!
– Але мені потрібно ним користуватися, працювати.
– А мені ноги потрібні просто так, щоб бовталися???