У студенські часи був у мене веселий товариш. Звати його Михайло. Незважаючи на те, що він живу у гуртожитку, йому, невідомо з яких причин, часто давали тварин на перетримку. Якої живності тоді в нього водилось… собаки, коти, пташки, навіть, гризуни домашні.

Тільки от невдача – не уживаються вони у нього. Годував він їх дуже вже періодично. І ось одного разу принесли йому єнота, звичайного єнота-полоскуна. Мабуть, стягнули з живого куточка найближчої школи.

Міші єнот сподобався і вирішив хлопець зцікавості навчити його білизну полоскати. І ось уявіть собі картину – наливається повна ванна води, на ванну ставиться дерев’яна дошка, а на неї вилазить крихітка єнот, який тримає в лапках якусь дрібничку і полоще її у воді.

Мило, чи неправда?

Вирішив Міша влаштувати вечірку, як це буває в студентські роки. Підсумок, звичайно, передбачуваний – вечірка закінчилася повальним сном п’яних студентів. Народ лежав, де тільки знайшов вільне місце, при цьому зручність не мала значення.

Комендант гуртожитку, побачивши цей розгул, прийшла у жах і викликала поліцію. Правоохоронці примчали на перший виклик і побачили купу нерухомих молодих людей.

Пробираючись через них углиб кімнати, вони почули плескіт води з ванної і радісно туди побігли – ще б пак! Хоч хтось «живий»! І що ж вони побачили?

Повна ванна води, сидить єнот до них спиною і полоще ганчірку. Обернувся на здивованих людей, подивився уважно, відвернувся і продовжив свою «мокру» справу. Правоохоронці були в шоці. Підсумок вельми передбачуваний – єнота здали в живий куточок.