Чому люди, яким ми допомагали в скрутну хвилину, нас підводять?

Дуже поширена ситуація, коли ви допомагали людині. Рятували її в найважчий і безпросвітний час її життя. Можливо, вона переживала втрату або важку хворобу, можливо, її позбавили майна, посади, вигнали звідкись, можливо, вона опинилась в боргах і в принизливій бідності. І, якби не ви, людина б загинула. Або так і залишилася б на дні …

А потім ви людину врятували і підтримали. Весь важкий період ви були поруч. Людина піднялася на ноги, видужала, її ситуація покращилася, гроші з’явилися … І вона вийшла з відносин. Пішла від вас. Або стала уникати спілкування. Вернути ніс, як в народі кажуть.

Якщо ви телефонуєте або пишете – вона неохоче відповідає. Або не відповідає зовсім. А може і зовсім удати на вулиці, що вас не помітила. Відносини охололи й випарувалися. І ви ламаєте голову, переживаєте: що ж сталося? Адже ви ж рятували людину, вилікували її від бід і страждань!

А ось що трапилося: ви були ліками. Бинтами і ватою для лікування рани. Таблетками для знеболювання. Людина вами лікувалася, ось в чому справа. А коли одужала, – викинула і бинти, і непотрібні таблетки. Тепер вони нагадують про погане, а кому хочеться згадувати про погане? Ви нагадуєте людині про погані періоди бід і принижень. І у вас тепер немає ніякої необхідності, все ж уже добре.

Охолодження настає через дві причини: від вас немає більше користі, як в ліках після одужання. І друге: ви нагадуєте про погане часу і знижуєте самооцінку своїм виглядом. У пам’яті такої людини ви пов’язані з поганими подіями. Так, одужавши пацієнт психіатра або венеролога переходить на іншу сторону вулиці при зустрічі з лікарем, щоб не вітатися …

Так роблять не дуже благородні та порядні люди. Люди, які схильні використовувати інших, коли їм потрібні ліки, притулок і допомога. Якщо людина дистанціюється, – ну що ж, хоча б причина зрозуміла. І зрозуміло, чому вона опинилась тоді в скрутному становищі.

І чому крім вас їй ніхто не хотів допомагати. Тепер і ви не хочете. Вона обділила насамперед самого себе.

А вас винагородить саме життя. Занадто засмучуватися не варто …