4 види каменів в нирках: звідки беруться і що робити в разі сечокам’яної хвороби

Вас турбує біль в області попереку? Не відкладайте свій візит до лікаря! Можливо, що причина цього болю – камені в нирках. Які причини утворення каменів в нирках, які вони бувають, і що в цьому випадку робити? Давайте розбиратися разом!

Сечокам’яна хвороба докучає людству з давніх часів. Так, камені в нирках були виявлені у єгипетських мумій.

Причини утворення каменів в нирках і їх види

Ризик захворіти на сечокам’яну хворобу є як мінімум у 9% дорослого населення. І схоже, що цей ризик буде зростати у зв’язку з глобальним потеплінням. З потеплінням клімату організм людини в більшій мірі схильний до дегідратації (зневоднення). Це підвищує ймовірність формування каменів в нирках.

Розрізняють такі види ниркових каменів: кальцієві (оксалати, фосфати), уратні, струвитні і цистинові.

Одним з факторів ризику утворення каменів (конкрементів) в нирках безвідносно до їх виду є зневоднення. Всім, схильним до сечокам’яної хвороби, необхідно дотримуватися оптимального питного режиму.

Щоденне вживання 2 л води – це зниження ймовірності утворення каменів в нирках на 50%. Американська асоціація урологів рекомендує при сечокам’яній хворобі щодня вживати не менше 2,5 л води.

При наявності симптомів сечокам’яної хвороби необхідна консультація уролога. Проведення діагностики передбачає: дослідження крові, сечі, візуальні дослідження.

Розглянемо конкретні причини і фактори ризику, а також особливості терапії сечокам’яної хвороби при кожному виді ниркових каменів.

1. Кальцієві камені в нирках
Кальцієві камені (оксалати і фосфати) – найбільш поширений вид каменів в нирках. Кальцій в кишечнику з’єднується з оксалатами (солями щавлевої кислоти), що перешкоджає його засвоєнню в кишечнику.

Його надлишок призводить до формування кальцієвих конкрементів. Гарна гідратація організму дуже важлива в профілактиці утворення кальцієвих каменів, оскільки таким чином знижується концентрація солей кальцію в сечі.

Ви здивуєтеся, але наявність в нирках цього виду каменів не вимагає скорочення вживання продуктів, що містять кальцій. Рекомендована добова норма споживання кальцію складає 1000 мг для жінок до 50 років і чоловіків до 70 років, і 1200 мг для жінок старше 50 років і чоловіків старше 70 років.

В ідеалі кальцій повинен надходити в організм з їжею. Але якщо ви вирішили поповнити запаси кальцію з допомогою харчових добавок, перед тим як почати їх прийом необхідно проконсультуватися з лікарем.

Корисним також буде збільшення обсягу споживаної води. Він залежить від кількості прийнятого кальцію. Слід обмежити проте вживання горіхів, шпинату, картоплі, чаю, шоколаду, оскільки вони містять у великій кількості оксалати.

Фосфатні камені зустрічаються не так часто. Основні причини їх утворення: гіперпаратиреоз (організм виробляє занадто багато ПАРАЩИТОВИДНИХ гормонів), нирковий канальцевий ацидоз (захворювання нирок, в результаті якого в організмі накопичується кислота), інфекція сечовивідних шляхів.

Профілактика кальцієвих каменів полягає насамперед в хорошій гідратації організму. Крім цього, скорочення надходження кальцію в сечу сприяють тіазидні діуретики, так як вони збільшують абсорбцію кальцію. Цитрат калію – ще один препарат, який з’єднуючись з кальцієм, перешкоджає утворенню кальцієвих каменів в сечі.

2. Уратні (сечові) камені в нирках
Якщо є уратні камені в нирках (найчастіше у чоловіків), то спостерігається закислення сечі, так як підвищена концентрація сечової кислоти. Нормалізація рівня рН сечі за допомогою цитрату калію зменшує ризик утворення уратних каменів і допомагає розчинити вже існуючі конкременти.

Для підлужування сечі можна використовувати харчову соду. Тим, у кого уратні камені, слід обмежити вживання тваринних білків. Пригнічує синтез сечової кислоти і її солей такий препарат, як алопуринол.

3. Струвитні камені в нирках
Струвитні камені в нирках утворюються (найчастіше у жінок) зі змішаної фосфорнокислої солі магнію та амонію при лужній реакції сечі. Струвитні камені виникають в результаті бактеріальної інфекції і застою сечі: бактерії впливають на сечовину, що призводить до нейтральної і лужної реакції сечі.

Ацетогідроксамова кислота знижує кислотність сечі і рівень амонію, що сприяє розчиненню каменів. Але варто зазначити, що лікування цього виду каменів насилу піддається медикаментозному лікуванню.

4. Цистинові камені в нирках
Цистинурія – це рідкісне генетичне захворювання. Його причина – вроджена аномалія обміну речовин, при якій рівень цистину постійно підвищений, що неминуче викликає формування цистинових каменів.

Впоратися з цистиновими камінням можна, підвищивши обсяг споживаної рідини, але без негативних наслідків для серця. Також призначаються лікарські препарати, які розчиняють цистинові камені.

Головний висновок
При каменях у нирках не забувайте вираз «Розведення – вирішення проблеми забруднення». Гарна гідратація організму, правильний питний режим – надійний спосіб лікування і профілактики практично всіх видів ниркових каменів.

Разом з тим, обов’язкова консультація уролога! Тільки він може призначити необхідну діагностику, лікування і відповідну профілактику утворення нових каменів в нирках.