Я заміжня два роки. Весь цей час ми живемо з моєю мамою. Вона залишилася одна, тому запропонувала нам відразу жити разом. Так і дешевше і веселіше. Мій чоловік спочатку не хотів спільно жити, але, після недовгих умовлянь, погодився.

Квартира у нас багатокімнатна, тому у кожного з нас є можливість насолоджуватися самотністю, якщо дуже потрібно. Конфліктів у нас особливих немає. Просто мамі іноді не подобається, що мій чоловік може розкидати свої брудні речі, де попало. А потім, через деякий час, зібрати їх і віднести в кошик для брудної білизни.

Ми з мамою намагалися непомітно відучити його від цієї згубної звички. Спочатку він начебто піддавався, але з часом знову починав забувати про це, і все поверталося на свої місця. Згодом мама почала помічати і інші його недоліки. Все це вона пред’являла мені, і ми разом намагалися перевиховати її зятя.

Чоловік спочатку реагував на ці моралі більш-менш спокійно. Були явні спроби виправитися, але знову виходило тимчасово. Я вже і так і сяк підходила до нього. Але не дуже приємно, коли по квартирі розкидані речі або постійно стоїть немитий посуд в раковині. Просто я і мама їмо в певний час, а чоловік любить постійно щось жувати, при цьому посуд за собою, знову ж, миє не відразу, а чекає, поки у нього з’явиться бажання це зробити.

Нам це просто дуже «ріже» очі. У нас в сім’ї прийнято за собою прибирати відразу ж. І мене привчили до цього з самого раннього дитинства. Тому для нас це не складає особливих труднощів. Та й я вважаю, що це дуже корисна звичка. І мені завжди хотілося, щоб і в моїй родині збереглася ця традиція.

Але чоловік не вважає, що це життєво важливо і продовжує, так би мовити, гнути свою лінію. Я вже ніби й змирилася з таким станом речей, а ось мама продовжує наполягати на перевихованні.

В результаті всіх цих маніпуляцій мій чоловік поставив мені ультиматум: або ми з’їжджає звідси, або він подає на розлучення. Але в такому маренні він більше жити не буде!

А що він називає маячнею ?! Чистоту і акуратність ?! Так це елементарні речі, які повинні виконуватися на автоматизмі. Але мій коханий чоловік проти належного порядку і наполягає на творчому безладі.

Настрій у нього серйозний. Я розумію, що мені не вдасться умовити його залишитися жити у мами, але як мені тепер пояснити їй, що ми переїжджаємо тільки тому, що чоловік не хоче привчатися до порядку. Боюся, що виникне конфлікт на цьому грунті і мене почнуть рвати на частини.

Але чоловік непохитний у своєму рішенні. Він завзято зайнявся питанням зняття окремого житла і скоро воно буде знайдено. Мені ж, в свою чергу, дуже неприємна ситуація, що склалася. Чи варто мені поступатися своїми принципами заради того, щоб зберегти сім’ю ?!