Я в декреті сиджу другий рік. Це радісна подія в нашому житті, але мені вже страшенно набридла ця домашня метушня по колу і кожен день. Ви не подумайте, що я погана матір, просто я сама по собі дуже рухлива і товариська людина, яка дуже любить і свою дитину, і свою роботу.

У садок сина ще не беруть. А я так сильно скучила за роботою, що не можу більше проводити цілий день вдома. З дитинкою я багато спілкуюся. Мені навіть часом здається, що він втомлюється від мене під кінець дня.

Я завжди дивувалася матусям, які після народження дітей так і не виходять на роботу. Вони намагаються сперти все на те, що справ по дому дуже багато, і їм є чим займатися протягом всього дня. Але для мене такий варіант неприйнятний. Для мене нестерпно займатися цілий день одним і тим же. Я навіть згодна свою зарплату віддавати няні, аби мати можливість відлучатися з дому.

Спочатку я намагалася своє бажання стримувати в собі. Але з часом це стало просто нестерпно. Я почала помічати, що нервова напруга моє не тільки не проходить до ранку, а навіть навпаки, починає накопичуватися. Заспокійливі крапельки я пила, але належного результату він не приносять. Я просто розумію, що через невеликий період часу я стану неврівноваженою особою. Ну не йти ж мені з цим в лікарню ?!

Як тільки я зрозуміла, що моєму терпінню приходить кінець, я стала розмовляти на цю тему з чоловіком. Але він категорично проти мого виходу на роботу. Все ще ускладнюється тим, що він добре заробляє і утримує сім’ю. Ми не відчуваємо нестачі в чомусь. Виходячи з цього, він і забороняє мені підпускати до дитини сторонню людину.

Та я б і не стала домовлятися зі сторонньою жінкою. У мене вже є добра знайома, яка все життя пропрацювала в дитячому садку. З її досвідом роботи з маленькими дітками, у нас взагалі не буде ніяких проблем. А у мене з’явиться вільний час, який я зможу присвятити улюбленій справі. Я ж не збираюся зовсім відмовитися від дитини. Просто в робочий час він буде з нянею. А як раніше дітей в ясла віддавали в рік ?! І нічого, всі виросли нормальними і здоровими! А тут малюк буде в домашній обстановці, ще й краще!

Я вже і свекруху  намовила допомогти мені переконати її сина відпустити мене на роботу. Так Так. Свекруха в мене просто найкраща на світлі. Вона мені як мама, якої у мене немає з народження. Вона померла при пологах, а виховав мене тато.

Ось чекаємо наступного свята, щоб зібратися всім разом. Тоді я і спробую ще раз умовити мого коханого чоловіка дозволити мені працювати. Ну не можу я так більше! Мені просто необхідна зміна обстановки протягом дня, інакше я за себе не можу ручатися! Як умовити коханого? Допоможіть порадою.