Сам я не любитель собак бійцівських порід. Але недавно почув історію, після якої задумався.

Жила в одній сім’ї Стаффорд на прізвисько Ненні. Вона була справжньою загальною улюбленицею. Знала і виконувала величезну кількість команд. Собака була сімейною гордістю.

В один прекрасний день в будинку з’явився малюк. Ненні обожнювала його. Дивилася на людське дитя закоханими очима. Постійно намагалася знаходитися біля дитячого ліжечка, немов охороняла малюка.

Незабаром у самої Ненні з’явилися цуценята. Собака просто розривалася між своїми власними нащадками і людським. Стаффорд все також приділяла малюкові увагу,  не обділяла його своїм теплом і ласкою.

Така поведінка собаки дивувала далеких знайомих сім’ї: «Як так виходить, адже Стаффорди – це собаки вбивці ?!». А деякі просто заздрили. Не кожен власник собаки (незалежно від породи пса) може похвалитися чотириногою нянькою – захисницею.

Одного разу щастя сім’ї перервалося. Вночі в будинку спалахнула пожежа. На жаль пожежники приїхали пізно. У будинку залишилися немовля і Ненні з цуценятами.

Убиті горем батьки розуміли, що ніхто з рятувальників не піде в епіцентр полум’я рятувати їх дитину. Вони хотіли самі пробратися в будівлю, але їх зупинили. Несподівано з дому з’явилася Ненні з дитиною в зубах. Між порятунком людського дитя і своїх власних, вона вибрала перше.

Віддавши дитину батькам, Ненні кинулася назад, за своїми цуценятами, але більше не повернулася …