Я 5 років думала, що вона подруга сім’ї, виявилося – коханка чоловіка. Ходила до нас в дім, гралась з дітьми … Як так можна?
Ми з чоловіком одружені п’ять років. У нас двоє маленьких діток. Чоловік нас забезпечує, тому я можу дозволити собі повністю присвятити себе собі і родині. Ми ніколи не скандалили сильно, так, по дрібницях. В принципі це природно для кожної сім’ї.
Коли я з ним познайомилася, то він представив мені свою кращу подругу. Як він тоді сказав, що вони разом працюють і дуже довіряють один одному. Мені тоді було всього 20 років і у мене нічого не викликало підозр. Мій чоловік старший за мене на десять років. На той момент він вже був забезпеченим чоловіком і міг дозволити собі непрацюючу дружину. Хтось скаже, що мені пощастило. Так, я згодна, але я люблю його по-справжньому.
Весь цей час в шлюбі ми дуже дружні і вірні одне одному. Ця його подруга сім’ї, так я її називаю, дуже часто приходить до нас в гості. У неї немає своєї сім’ї, тому весь свій вільний час вона в проводить в колі нашої. Діти її просто обожнюють. Вона змогла знайти до них підхід, і це за умови, що вони практично не йдуть на контакт зі сторонніми людьми. Але в цьому випадку їх характер був приборканий і приручений.
На кожне велике свято чоловік запрошував подругу до нас. Якщо це було жіноче свято, то і їй готував подарунок. Згодом я до неї настільки звикла, що почала її сприймати як члена сім’ї. І вже ні одна подія в нашому житті не обходилося без її присутності.
Але недавно ми відзначали новий рік. Коли підійшов час укладати дітей спати, то я відлучилася від гостей і пішла в кімнату до дітей. Зазвичай, весь процес укладання займає у мене більше години. Діти люблять послухати довгу казку на ніч, а після ще полежати в обнімку перед сном. Ось і виходить, що я не звільняюся від них раніше півтори години.
Цього разу хлопці дуже вимоталися емоційно і фізично, тому мені не довелося довго з ними займатися, і я швидко звільнилася. Але про це знала тільки я. Тому, коли я повернулася, то зрозуміла, що мене так рано ще не чекали. Я випадково застала свого чоловіка з, так званим, другом сім’ї.
Будучи впевненими, що я перебуваю з дітьми на другому поверсі, вони усамітнилися в кабінеті чоловіка. Але, мабуть, дуже сильно поспішали, тому погано закрили двері. Проходячи повз кабінет, я почула їх. Мало того, мені ще вдалося і побачити їх краєм ока через прочинені двері.
Від побаченого у мене земля пішла з-під ніг. Їх поведінка однозначно дало мені зрозуміти, що ніякі вони не друзі. Вони коханці! І як я тепер розумію, вони ними були весь той час, поки ми з чоловіком одружені. У мене голова пішла обертом. Але згадавши, що через півгодини будуть бити куранти, взяла себе в руки і вирішила поки нічого нікому не говорити. Спочатку мені потрібно все обдумати, а потім вже приймати рішення.
Я зробила вигляд, що тільки що спустилася від дітей і пройшла в гостьову кімнату. Слідом прийшов чоловік, ну а після і «друг сім’ї» зявилася. Чоловік підійшов до мене і поводився дуже ніжно і мило. Я на секунду забула про те, що дізналася, і мені стало так тепло і затишно поруч з ним. Але прийшовши до тями, я постаралася приховати всі свої емоції і запросила всіх до столу. Наближався час настання нового року.
Коли всі розійшлися, ми теж пішли відпочивати з чоловіком. Заснути я не змогла. Все думала і не могла зрозуміти: як можна було стільки часу мені нахабно брехати ?! І як можна було впустити її в нашу сім’ю, допустити її спілкування з нашими дітьми, і змусити мене повірити в те, що вона дійсно друг?! Навіщо ?!