Для батьків всі діти повинні бути однаково улюбленими (ну або нелюбимими). Так правильно, але в житті ця правильність зустрічається дуже рідко. У сім’ях є любимчики і інші – ні так ні сяк.

Ось і у моїх приятелів аналогічна ситуація. У родині троє дорослих дівок, дві рідні, а найстарша – зведена по батькові. Так ось, рідні доньки – розумниці, красуні, гарні дівчатка, ну і Анька – ні те ні се.

Тітка Зоя вийшла заміж за Аниного тата на початку 80-х, дівчинці було в той час 5 років, потім народилися сестрички – Марія і Наталка. Пасербиця допомагала мамі-Зої, доглядала за малятами, щось вони разом з жінкою куховарили, в загальному жили нормально на перших порах.

А ось коли свої ріднульки стали підростати, відносини мачуха-падчерка сильно зіпсувалися. Аня терпіла і намагалася не дратувати Зою, а та (мачуха) всі промашки рідних дочок списувала на Анну.

Кілька разів дівчинка намагалася розповісти ситуацію батькові, але той лише відмахнувся, мовляв розбирайтеся баби самі, мені і без того проблем з вашим забезпеченням вистачає. Закінчивши 8 класів, Аня пішла в технікум, потім в будівельний інститут. Дівчина вона недурна, тому розуміла, що треба здобувати фах за тією спеціальністю, де швидше можна буде забезпечити себе житлом.

Закінчивши вуз, Анні вдалося влаштуватися на хорошу роботу і через п’ять років вона отримала свою особисту житлоплощу. За всіма цими турботами вийшло, що у віці 40 років жінка була фінансово ні від кого незалежна, але без сім’ї. На мій погляд нічого страшного, можна і в 45 років знайти своє щастя і народити дитину. А ось ідеальні дівчатка, Марія і Наталка – вже обзавелися сім’ями і тітка Зоя дуже пишатися їх вибором. На сімейних святах завжди намагалася підкреслити, які ж розумнички у неї донечки, які ділові зяті, ось на кого Анюті треба рівнятися.

Аж тут, кілька місяців тому з’ясовується, що Марія з чоловіком набрали таку кількість кредитів, мабуть не подумали, а виплатити не можуть. Зоя з чоловіком давно на пенсії і не працюють. Ні, вони звичайно Марії допомогли, зібрали і віддали свої смертні гроші, тільки це крапля від тих боргів, які наробила парочка. І ось в скрутному моменті чомусь згадали про Аньку ні те ні се. Сім’я прекрасно розуміла, що у Анни гроші є, он вона і ремонт шикарний забабахала, і машину поміняла, і відпочивати їздить закордон.

На сімейній нараді вирішили звернутися до Анюти, мовляв нехай допоможе сестричці, адже рідні люди, та й ні до чого такі мільйони одиночці, витратить на якусь дурницю і підуть гроші, а тут добра справа – сестру від колекторів врятувати треба.

Вирушила на переговори Зоя, спочатку було все тихо і мирно, але ось адже біда, ніяк не вдавалося переконати пасербицю розлучитися зі своїми накопиченнями. Зрозумівши що номер не пройде, мачуха грунтовно наїхала на Аню. Вона виставила молодій жінці рахунок з того часу, коли Зоя зійшлася з батьком Анни і до моменту як пасербиця з’їхала від них (а це більше 10 років). Анька наїзд витримала, Зойку – вигнала, грошей – не дала ні копійки.

Тепер Марію чекають великі неприємності, позики великі, і вже почали капати серйозні пені. Днями зателефонував батько і теж просив зважити на становище сестриці-боржниці, а Аня відповіла йому: «Розбирайтесь там самі, і до мене не приставайте»! Правильно вона вчиняє чи ні, навряд чи хтось відповість. Головне, Аня переконана, що вона має рацію …