Брат забрав мої речі і не хоче повертати

Поки були живі батьки, ми з братом і невісткою нормально спілкувалися. Ми з чоловіком приїжджали до них в гості  допомогти з міста, а брат з сім’єю живуть в сусідньому селищі. Мама раділа, що ми так дружні, бо не рідко ми їздили допомагати і їм. Господарство у брата велике, ще й два городи, так що роботи вистачало. Брат жив у тещі, але на той момент поруч будував свій будинок.

Спочатку раптово померла мама, що стало для всіх нас страшною несподіванкою. Тато різко здав, а брат, відвідуючи його, почав потихеньку брати те, що вважав за потрібне. Коли батько скаржився мені, я говорила, що не хочу сваритися через якісь інструменти, тим більше що татові вони не потрібні, якщо що потрібно, брат приїде і зробить. Хоча з братом все ж поговорила, сказала, щоб він не тягнув нишком, а питав батька або хоча б ставив його до відома. Люди похилого віку все життя стягували добро і їм складно з ним розлучитися. Брат образився, але висновки з нашої розмови не зробив.

Через два роки помер і тато. Будинок закрили і домовилися, що продавати не будемо, а я поставлю пам’ятник і буду приїжджати сюди, як на дачу. Брат погодився, а невістці це не сподобалося. Тоді я запропонувала половину суми за будинок, як би викупила у брата частину його спадщини. Гроші він узяв без зайвих розмов. Я поїхала до весни, а коли приїхала, знайшла будинок напівпорожнім. Поки мене не було, брат забрав ті речі, які ми з чоловіком привозили батькам. Коли робили ремонт і купували нові меблі в квартиру, батькам відвезли майже новий диван, стінку, люстру, три килима і багато різних дрібниць. Мені воно не потрібно в місті, а в сільській хаті створює затишок. Тим більше що у батьків стояли ліжка з металевою сіткою. Їх тоді забрав брат і здав на метал. Пішла і пральна машина з холодильником. Я була в шоці. Сусіди сказали, що він приїжджав вантажною машиною спеціально.

Спочатку я не хотіла розгляду, щоб не давати приводу для пліток і заради пам’яті батьків. Але тут братз невісткою приїхали самі і я не витримала. Він же прекрасно знає, що це мої речі, а не батьків. Як можна так вчинити? Я сказала, що він злодій, і щоб повернув все на місце. Брат спочатку виправдовувався, потім сказав, що це вже не мої речі, а батьків, і хто зна, може мама віддала мені за них гроші. Я з ним посварилася і тепер уже шість років не спілкуємося. Ніколи б не подумала, що може так бути.