Будьте обережні, якщо ви почали допомагати комусь

Перш ніж почати допомагати комусь, подумайте про те, що ви можете незабаром нажити ворога. Ну, недоброзичливця, скажімо м’якше. Або потрапити в довічне рабство. Це швидко відбувається. І в деяких країнах на вас можуть подати в суд, якщо ви регулярно допомагали людині і давали їй гроші. Або дармові послуги надавали. Якщо ви перестали це робити, ця людина може зажадати продовжити допомогу або виплатити йому компенсацію – адже його становище погіршилося, коли ви перестали поповнювати його бюджет. Ви самі, так би мовити, підписалися на роль благодійника. І ваші дари вже внесли в графу «передбачуваний дохід». На вас розраховували! А ви підвели. Відмовилися допомагати і зруйнували плани людини.

Так поетеса Цвєтаєва назвала припинення допомоги «свинством». Їй вісім років допомагала Соломія Андронікова; вона працювала в журналі і частину своєї платні віддавала Цвєтаєвій, її чоловікові та дітям. І ще збирала по знайомих гроші для поетеси, щоб та могла платити за трикімнатну квартиру з ванною в Парижі і їздити на океан відпочивати. Соломія віддавала і свої речі: пальто, сукні, черевики, диван, стіл … А потім сталася криза і можливість допомагати зникла. Люди самі ледве животіли, який там відпочинок на океані …

Ось це дуже Цвєтаєву образило. Весь сімейний бюджет будувався на цих грошах. І поетеса стала називати ці пожертви «своїми коштами». І брати його за три місяці вперед … Наполягати в листах з курорту: «надішліть мені моє утримання, ми сильно потратились, тут все так дорого!». А потім назвала припинення допомоги «свинством».

Це типова історія про неодноразову допомогу. Спочатку дякують гаряче, потім просять, потім вимагають, а потім сердяться, якщо ми більше не можемо допомагати. Роль Спасителя, Благодійника незавидна – її довічно треба грати. Або з Спасителя ви швидко перетворитеся в Свиню, вибачте. Знеціниться все, що ви зробили раніше. І відмова викличе такий же гнів, як невиплата зарплати на роботі. Або невідданий борг. Тому що хто Спаситель, той і боржник. Він повинен допомагати! Це ресурс, на який розраховують.

Знецінюється допомога майже відразу. Раз ви допомагаєте – вам це легко і просто. У вас є надлишки. Це ви не від себе відриваєте, ви даєте те, що зайве. Непотрібне вам. У вас і так багато! Сил, часу, грошей, інших ресурсів …

Може виникнути і заздрість – у вас є зайві гроші і дивани! Чому одним все, а іншим – чужі недоїдки? Утриманець відчуває себе приниженим вашою допомогою. І врешті-решт знайде момент, щоб знецінити все, що ви робили. Зазвичай цей момент – коли ви розводите руками і починаєте виправдовуватися, вибачатися, що гроші, дивани і черевики скінчилися. Вибачте!

Але вони не прощають. Ось що важливо пам’ятати, якщо ви вирішили надати допомогу; після другого-третього прохання треба задуматися про наслідки. Про те, що ви добровільно вступили в трудові відносини, так би мовити. І працювати треба буде все життя. Або – аж до перших звинувачень в «свинстві».

Анна Кірьянова