Дівчині, яка написала ці зoлоті слова, потрібно поставити пам’ятник за життя!

Всім чоловікам читати обов’язково !!!

Ох як багато суперечок ходить про відносини між чоловіком і жінкою, про права та обов’язки, про те, хто кому більше дає і отримує …

Багато жінок все життя страждають від того, що їх не розуміють, не цінують, не виявляють турботу, а чоловіки дивуються – а в чому власне проблема? Чого їй вічно не вистачає?

Так ось, нетямущі ви мої, пояснюю все як є …

Дорогі мої чоловіки, я хотіла б в цьому житті попросити вас тільки про одне – будьте чоловіками!

Забудьте про недавній бунт фемінізму – носіть жінкам сумки, платіть за них в кафе, відкривайте їм двері, захищайте їх, беріть на себе їх проблеми.

Може бути, ви зрозумієте навіщо все це, і чому саме ви, коли в тисячний раз прийдете додому, а там все так затишно, рушнички ваші різного кольору у ванній, тарілочка з вечерею стоїть.

А може бути, коли все буде валитися з рук – робота, бізнес, друзі, а вона – ваша хороша, поряд буде кожен день – руки цілувати, клубочком біля ніг лежати і твердити вам, що ви найкращий.

А може бути, коли ви побачите, скільки здоров’я і нервів вона втратила, носячи під серцем ваше дитя, або коли після 12-16-20 годин пологів в муках, вона подарує вам спадкоємця.

Будьте добрішими до неї.

Припиніть тріпати її нерви вашою гордістю, чоловічою логікою, силою характеру. Телефонуйте їй. Особливо коли ви посварилися, телефонуйте їй.

Якби ви тільки бачили, як гірко вона плаче після того, як ви кинули трубку, грюкнули дверима.

Ні, не так красиво вона плаче, як у фільмах показують, в подушечку і тихенько. Вона ридає ридма, розмазуючи сльози по негарному, опухлому, червоному обличчю.

Її чути на вулиці, в сусідній квартирі. Вона виє від болю, який завдаєте їй ви. Телефонуйте їй, повертайтеся, приїжджайте.

Хапайте її на руки і виносьте з цього горя, як з вогню на пожежі.

Не кричіть, не ображайте.

Ви вбиваєте її словами. Її, добру, ніжну, справжню. Вона стає злою, жорстокою і мстивою, просто тому, що ви одного разу зло кинули їй в обличчя «сykа!».

Ви тисячу разів пошкодували потім про сказане, зроблене, в серцях кинуте.

Але момент вже пройшов. Частина її вже померла, тому що ви навіть не уявляєте як це нестерпно боляче чути від самого улюбленого і рідного злі слова. Ви помиритеся потім, тільки вона все одно не забуде.

Ви не нагадаєте, але сама ще не раз прокрутить ваші слова в голові, поплаче одна, поріже серце на дрібні шматки.

А потім ви, дорогі чоловіки, будете дивуватися, звідки в ній стільки цинізму і байдужості. Вона його з шрамів на серці шиє і в’яже. Шрамів, які залишили там ви.

Дбайте про неї.

Пристрасно, бурхливо, несамовито. Бийте кулаками в стіни, топайте ногами, трощіть все навколо. Тільки ніколи не говоріть їй, що вона винна в цьому. Не дорікайте їй, не звинувачуйте.

Нехай краще «той козел, що на неї подивився» буде у всьому не правий. Але вона для вас нехай залишиться святою. Повірте мені, якщо вона захоче зрадити, вона зрадить, а ви не дізнаєтесь.

Але якщо ви звернули увагу, зробила вона це спеціально. Щоб хоча б так ви показали їй, що ревнуєте, а значить любите, цінуєте і боїтеся втратити. Значить вона засумнівалася в собі, у ваших почуттях. Значить, боїться за ваше «ми».

Говоріть їй частіше про це. Говоріть, що вона ваше все, що з нею, як в раю. Нехай це буде по-кіношному удавано, нехай. Говоріть! Якщо раптом завтра її не стане.

Але ж її коли-небудь не стане. Адже нас усіх коли-небудь не стане. Життя, адже воно таке коротеньке, таке непередбачуване, може закінчитися в одну мить.

Так ось, якщо її завтра не стане, у вас вже ніколи не буде шансу сказати їй про все. Говоріть, дорогі, говоріть.

Обіцяйте, не шкодуйте обіцянок, не бійтеся обдурити.

Вона така щаслива, коли чує обіцянки, коли мріє, сподівається на щось дуже хороше. Вона така гарна в цю мить, така ВОНА … Хіба вона не заслужила?

Так навіть якщо ви розлучитеся післязавтра, хіба не варто воно всіх цих п’ятнадцяти хвилин, коли ви лежали в обнімку і мріяли про ваше красиве майбутнє!

Варто! Кожна секунда вартує! Тому що так мало в наших життях цих секунд.

А ми ще й обмежуємо себе. Ми зважуємо, прораховуємо, продумуємо, ми, ідіоти, чорт візьми, будуємо стосунки! А відносини треба просто проживати!

Просто любити, страждати, горіти. Говорити, що думаєш ось прямо зараз, ось у цю хвилину.