Дружина постійно допомагає тещі матеріально, а мені дорікає, що я мало заробляю. Чому я повинен годувати її матір?

Ми з дружиною в шлюбі більше десяти років. Сім’я у нас звичайнісінька: робота, діти, родичі. Але є один нюанс, який вносить в нашу сім’ю постійні скандали. Моя дружина постійно дає гроші з нашого сімейного бюджету своїй матері, і немаленькі суми, а потім дорікає мені, що нам не вистачає грошей. Я, звичайно, розумію, що батькам потрібно допомагати, але все повинно бути в рамках розумного.

Тесть з тещею живуть з нами в одному місті, в однокімнатній квартирі. Відповідно квартплата у них менше, ніж у нас. У нас трикімнатна квартира. Вони обидва отримують пенсію, і тесть, як військовий пенсіонер, має пільги по оплаті за комунальні платежі, та й пенсія непогана. Але чомусь моя дружина постійно дає гроші моїй тещі, я навіть не знаю, навіщо їй ці гроші потрібні. Але з невпинною постійністю теща дзвонить моїй дружині і просить грошей, а вона ніколи не відмовляє. Ну і звичайно, назад їх ніхто ніколи не просить.

Я отримую зарплату вище середньої, дружина теж працює, але зарплата у неї мінімальна. У нас двоє дітей шкільного віку. І приблизно чверть грошей іде тещі. Коли приходить час заплатити комунальні платежі, або зробити термінову покупку одягу та нам не вистачає на це грошей, з боку дружини виникають звинувачення мене в тому, що я мало заробляю. Мене це просто виводить з себе! Я як раз заробляю нормально, а в тому, що вона не вміє розпоряджатися грошима, моєї провини немає.

Своїм батькам я грошей не даю, вони мене про це і не просять. Самі якось справляються. Так чому ж я повинен забезпечувати дві сім’ї, залишаючись при цьому поганим чоловіком? Чому вона вважає, що її мати важливіше наших дітей? Я вважаю, що більше потрібно давати дітям, тим більше що вони ростуть і разом з ними ростуть потреби. Вони постійно виростають з одягу, необхідно оплачувати заняття з репетиторами. Я думаю це куди важливіше. Тим більше я впевнений, що гострої потреби в грошах у її батьків немає, і причини я вже описав.

Крім того, я вважаю, що якщо вже таке величезне бажання допомагати своїм батькам, хай сама шукає роботу на зарплату більше, ніж їй зараз платять. Я і так працюю з одним вихідним в тиждень, що ж мені тепер жити на роботі? Не розумію звідки вона взяла впевненість в тому, що я живу тільки для того, щоб приносити гроші. Я теж людина, і хочу жити по-людськи. І на себе і своїх дітей я цілком достатньо заробляю. І відпочивати хочу, як нормальна людина. Може краще нехай вона навчиться правильно розпоряджатися грошима, а не витрачати їх направо і наліво?

Просто прикро, я і так намагаюся щосили, а виходить, що цього ніхто не цінує. Адже діти чують її закиди, і будуть думати, що через мене їм чогось не куплять. Ось і як мені напоумити мою марнотратку і при цьому не зруйнувати наш шлюб?