Мама сидить з моєю донькою, поки я вчуся. Але тепер вона сама надумала вступати до університету. Ну, навіщо їй це в 43 роки?
Я хочу розповісти вам про свою маму. Знаєте, вона у мене просто надзвичайно нерозсудлива! Іноді як придумає щось, просто жах! Від неї можна чекати чого завгодно! Як спаде щось в голову, хоч стій хоч падай!
Ось днями видала нову геніальну думку – моя мати вирішила вступати до університету! Ви тільки уявіть собі це! Мати хоче стати студенткою! Річ у тім, вона вирішила здобути освіту! Каже, що свого часу у неї не вийшло, а зараз, коли я вже виросла і у неї є вільний час, вона вирішила надолужити згаяне! Ну, ось що за маячня? Навіщо їй це? Я не розумію просто! Яке навчання? Який університет? Як мати уявляє собі це? Невже їй хочеться ходити на заняття, здавати курсові і так далі? Чи не запізно вона вирішила вступати? Як я не намагалася переконати свою маму, вона навіть слухати нічого не хоче! Вперлася і все! Нічого не діє на неї, ніякі переконання!
Але знаєте, що мене обурює найбільше? Справа не в тому, що я вважаю, що їй пізно вчитися. Я ані трохи не проти! Якщо їй хочеться – нехай надходить! У нашій ситуації мене хвилює зовсім інше. Справа в тому, що зараз я і сама вчуся в університеті. Ви розумієте, що це не дешево, а тепер ще одна студентка з’явиться! Ось навіщо це все? Невже нема на що ще витратити гроші? Навіщо викидати їх на нікому не потрібне навчання?
Я просто не розумію маму! Та ще плюс до всього, у мене маленька донька, їй зараз два з половиною роки. Ось на кого я її залишу, якщо мати піде вчитися? Адже зараз за донькою доглядає саме вона. Мені більше нема кому допомогти! А куди я подіну мою дівчинку, коли мати стане студенткою? Мені що, в садок її віддавати? Або няню шукати? Так, а на які гроші, якщо вони підуть на мамині примхи? Що за дурні ідеї в голові моїй матері? Я просто не знаю, як мені боротися з нею! Що я тільки не говорила, які аргументи не приводила! Вона просто не чує мене! Стоїть на своєму і не хоче поступатися!
Мені здається, що ідея матері з навчанням – просто дурна забаганка! Я розумію, що вона не змогла здобути освіту в свій час і все таке! Але хіба це привід псувати моє життя? Саме так я розцінюю її нинішню поведінку! Мати просто не розуміє, що заважає мені! Адже її навчання вплине найбільше на нас з донькою! Тільки вона не хоче приймати цього! Як мені переконати мою матір? Що робити з нею?