Ми з чоловіком змушені платити чужий кредит

Мене звуть Надія і мені 30 років. Заміжня вже 10 років. Ми любимо з чоловіком один одного і у нас раніше була міцна сім’я. Ми мріяли про дитину. І ось у нас народилася довгоочікувана двійня. Начебто все добре і радіти треба, але затьмарили наше життя родичі чоловіка. Брат чоловіка і його мама під тиском змусили його взяти кредит. Я була проти такого кроку, тому що, знаючи цих людей, передбачала, що з цього всього вийде.

Нашим дочкам зараз 4 місяці. Я в декреті. Чоловік працює, але грошей на сім’ю не вистачає. Брат, для якого брали кредит, не платить, а його мама робить вигляд, що вона взагалі не при справах. Загалом, кредит платимо ми. І його родичі ніяк і нічим нам в цьому не допомагають.

На цьому тлі у нас погіршилися стосунки в родині. Я спочатку намагалася зрозуміти і підтримати чоловіка. Але він, відчуваючи свою провину перед нами, замкнувся в собі і віддалився від мене. У нього опустилися руки і я зрозуміла, що він не борець.

Гроші на життя постійно шукаю я, купує продукти нам моя мама пенсіонерка. Ще нам допомагає в міру можливості моя сестра, у якої своя іпотека.

Я не знаю, що мені робити. З одного боку, я розумію, що фінансові труднощі тимчасові і вони колись відбудуться. З іншого боку поведінка чоловіка мене дуже розчарувало. І як мені далі спілкуватися з його мамою? Не можу пробачити його, що не послухався мене. Не можу пробачити його маму і брата. Не можу пробачити себе, за те, що допустила таку ситуацію. Чи є сенс далі боротися за сім’ю? Чи повернуться наші відносини в колишнє русло? Як жити далі?