Ще трохи – і внуки стануть некерованими монстрами. Невістка не вміє виховувати дітей і не хоче почути мене

У мене двоє прекрасних онуків. Вони хороші дітки, але моя невістка неправильно їх виховує. Справа в тому, що вона багато їм дозволяє. Як не прийду в гості, а дітки бігають по будинку, кричать і галасують.Роблю зауваження – відповідають, що їм мама дозволила. Та й невістка відразу їх захищає. Як на мене, то діти повинні поводитися більш стримано. А то вони так скоро на голову сядуть і стануть некерованими.

Дітей треба тримати в строгості, щоб слухали і поважали батьків. Що стосується примх, то і тут їм потурають. Батьки купують їм все, що тільки захочуть і дозволяють буквально все. Мені здається, що так діти нічого не будуть цінувати. Ми будемо давати все, а значить, що для цього не треба особливо старатися. Це погано впливає на дисципліну. Особисто я купувала подарунки синові тільки тоді, коли він добре себе поводив і вчився. Він знав, якщо хочеш щось отримати – виконуй певні умови. Подарунки були заохоченням в нашій родині, а не марною тратою. На це питання у нас з невісткою теж кардинально протилежні погляди. Вона вважає, що діток треба балувати.

Крім усього, онуки абсолютно неприучені до роботи по дому. Вони вже не маленькі, їм 8 і 6 років, і їм можна дати невеликі доручення. Скажімо, поливати квіти або мити посуд. Таким чином вони будуть відповідальними і будуть знати, що у них є свої обов’язки. Моя невістка завжди говорить, що не хоче відбирати у них дитинство. Що діти повинні гратися, а не виконувати роботу по дому. Мовляв, виростуть, встигнуть ще домашніх турбот втомитися.

Коротше кажучи, я ніяк не можу знайти контакт з невісткою в питанні виховання дітей. Вона робить все по-своєму, і абсолютно не правильно. Мої ж підказки та рекомендації пропускає повз вуха. А якщо я починаю вчити її, як буде краще – сприймає все в штики. Відразу починає чинити опір і перечити.

Днями я вирішила навчити дружину мого чоловіка як бути хорошою мамою. Я їй пояснила, що вона не правильно виховує моїх онуків. А вона замість того, щоб подякувати за допомогу – образилася на мене. І слухати мене не стала. Що за особа?

Не знаю, як з нею можна ще говорити? Адже її виховання може привести до відсутності дисципліни і поваги, а вона не розуміє цього. Я ж старша і досвідченіша, і знаю, як буде краще. Боюся, як би не упустити момент і не було пізно.

Тільки як переконати мою невістку?
Як знайти підхід до неї? Або мені самій взятися за виховання онуків, не питаючи її думки? А то виростуть, не зрозумій ким, а нам потім буде соромно за них!