Я була шокована, коли дізналась, що однокласниця відпускає гуляти трирічних близнят на вулицю одних
Зібралася я якось в гості до однокласниці – Лєнки. Зіткнулися випадково в метро, а не бачилися до того моменту 12 років – зі школи.
Жила вона далеко від мене – але я обіцяла в неділю вирватися. І приїхала.
Зайшла в під’їзд, піднялася на 4-й поверх, подзвонила – і мене зустріли з розпростертими обіймами і накритим столом. Розговорилися.
Виявилося – вона щасливо заміжня (чоловік – перекладач в якийсь крутій фірмі, якраз у від’їзді в Англії був, так що базікати нам ніхто не заважав.)
І діти – хлопчик і дівчинка, причому близнюки, по 3 роки кожному. Тільки в квартирі їх не було.
– А куди ти дітей відправила, Лєнка? – Запитала я. – Бабусі, чи що, віддала?
– Чому бабусі? – здивувалася подруга. – У дворі гуляють!
– Та ти що? Подивитися хочу! – загорілася я. – А з ким гуляють-то?
– Так з собакою, – посміхнулася Ленка.
– Як з собакою? – охолола я. – Тут ??? Ти ж сказала, їм по 3 роки!
– Ну так. Пішли на балкон – зараз сама побачиш.
І ми вийшли на балкон, звідки відкривався вид на маленький, але цілком пристойний облаштований дворик, з одного боку виходив на арку, а з другої – на дорогу.
У центрі його, між гойдалок, була пісочниця. І в ній вовтузилися двоє її дітей. А поруч лежав, поклавши морду на лапи, ВЕЛИЧЕЗНИЙ англійська мастифф.
– А це наш Макс. У ньому 95 см росту в холці і 135 кг ваги, – тут же довірливо повідомила Лєнка.
І тут дівчинка, що гралась з совочком, раптом кинула його і потрусила до дороги. З проїжджаючими по ній машинами. У мене всередині все похололо ще раз.
Ну гаразд, собака захистити може – а як же машини ??? Але закричати я не встигла.
Коли до проїжджої частини залишалося метрів 7-8, пес пружно встав на лапи, зробив ОДИН довгий стрибок і опинився поруч з дитиною.
Після чого трохи нахилив голову, акуратно взяв дівчинку зубами за капішончик, підняв над землею і, незважаючи на її протести, приніс назад в пісочницю і зайняв колишню позу – голова на лапах.
– Тепер зрозуміла? – сміючись, запитала Ленка.
Я зрозуміла. Тому що з таким охоронцем і «нянькою» дітей можна було залишати де завгодно.