З чоловіком знайомі ще зі шкільних років, зустрічалися три роки, одружилися і ось нашій родині вже 10 років. Була велика любов, жили прекрасно. Нещодавно вирішили, що вже пора народити дитину і зараз нашому синові півтора року.

Здавалося б, живи і радій, але ось я дізналася, що у чоловіка є коханка, вірніше з’явилася тоді, коли народилася дитина. Чоловік за характером егоїст, тому і дітей довго не було, хотів, щоб вся увага була тільки йому, але потім погодився, коли я стала наполягати. Може, вік вплинув – йому зараз 38 років.

Розумію причину зради, але пробачити все одно не можу. Я стала менше приділяти йому уваги, весь вільний час займав син, але ж можна було мені допомогти, тоді б і час на нього теж залишався. Адже це не тільки моя дитина, та й йому не вісімнадцять років, у багатьох наших друзів вже по двоє або троє дітей і справляються разом, там чоловікам не до зустрічей на стороні. І ось довго думаючи і прикидаючи, що мені робити, вирішила сказати йому, що я все знаю.

Реакція очікувана: «Це неправда, у мене нікого немає, крім вас з сином мені ніхто не потрібен». Чоловік злякався розлучення, тому як він залишиться ні з чим. Квартира, в якій ми живемо, подарована мені моїм батьком на весілля (батько давно з пішов з сім’ї і таким чином вирішив мені компенсувати самотнє дитинство) і записана на мене. Бізнес повністю мій, ну і дитина теж залишиться зі мною.Чоловік став підтверджувати слова справою – став турботливим, ніжним чоловіком, батьком. Сказав, що хоче ще й дочку, що все зрозумів і тепер заживемо щасливо. Я почала потроху заспокоюватися, вважаючи, що в цьому є і моя вина, але стала зрідка перевіряти його телефон і виявила смс, яку він їй писав.

Чоловік став відпиратися, але потім зізнався, сказав, що не може так різко порвати з нею і йому для цього потрібен час. Я вирішила йому допомогти, не стала розлучати закоханих і подала на розлучення. Чоловік просив вибачення, повзав на колінах, говорив, що все зрозумів, але мені це  вже було нецікаво. Головне, то у мене є моя дитина, а він нехай живе так, як хоче.