Звичайно, братів розлучати не можна, але нехай з дитбудинку їх візьмуть інші, а не мій син з невісткою

У мене є дорослий син. Сім років тому він одружився. Не можу сказати, що у мене найкраща на світі невістка, але й не найгірший варіант. Вона хороша собою, розумна, господарська.Ось тільки за всі роки шлюбу вона так і не змогла народити дітей. Невістка об’їздила багато лікарень, довго лікувалася, але нічого не давало результату. Перепробувавши все, мої діти прийшли до єдиного рішення – вони усиновлять дитину. Якщо чесно, то я не в захваті від цього, адже це все одно чужа дитина. Але в той же час, якщо своїх немає, то чому б не дати любов і ласку кинутому малюкові. В якійсь мірі я абсолютно змирилася з цією думкою. Все-таки дитина з дитячого будинку краще, ніж відсутність дітей взагалі. І ось тепер нове потрясіння.

Кілька місяців тому син з невісткою активно зайнялися питанням усиновлення та поїхали в один з дитячих будинків. Вони вирішили, що виберуть собі дитину чисто візуально – який їм сподобається, того і візьмуть. Так ось там, вони познайомилися з одним хлопчиком. Він дуже сподобався моїм дітям і навіть схожий трохи на сина в дитинстві. Поговоривши з керівництвом дитбудинку з’ясувалося, що ніяких проблем з усиновленням немає. Але у цього хлопчика є молодший братик і бажано, щоб їх взяли разом. Мовляв, не хочуть розлучати братів.

Коли син з невісткою повернулися і розповіли мені про це, я подумала, що вони просто виберуть собі іншу дитину. Але, обдумавши все кілька днів, діти заявили, що заберуть обох. Я не знаю, чому вони так вирішили. Як сім’я, у якої не було ніколи дітей, зможе впоратися з двома хлопцями? Адже це досить складно і відповідально! Я сказала їм свою думку, що краще знайти іншу дитину. Але син і слухати не став. Заявив, що вони хочуть саме цього взяти, і ніякого іншого. Хоча я не розумію, яка різниця, кого усиновити. Якщо інші діти здорові і проблем ніяких немає, то чому не пошукати дитини ще?

Навіщо зациклюватися саме на цьому хлопчику? Гаразд би, якби це були діти якихось наших родичів. Тоді ми б, звичайно, не розлучали братів. А так, можливо їх візьме інша пара. Та, яка буде готова до цього. Тому що мені здається, що для мого сина і невістки – це буде важко. Хлопчики вже не немовлята, у них свій характер і виховання. І нам доведеться прийняти їх в сім’ю. З усиновленими дітьми не буває легко і доведеться багато чого пережити. Ось тільки з двома хлопцями буде в два рази важче. Але мої рідні не розуміють цього і не хочуть слухати нічого. Їм хочеться взяти саме цих братів.

Допоможіть мені відмовити дітей від цього кроку. Адже я впевнена, що вони роблять велику помилку. Як мені пояснити їм, що два хлопчики – це багато? Як переконати взяти в сім’ю тільки одного?