Зять винен мені велику суму, а віддавати не збирається. Як повернути свої гроші, не зруйнувавши шлюб дочки?

Прийшов час пожити для себе – твердо вирішила я, вийшовши на пенсію. Адже діти давно не потребували мене, внуки підросли, а вільного часу істотно додалося. І хоча за результатами нарахувань, пенсію я отримала абсолютно невелику, але накопичене за скромно прожиті роки, дозволить не думати про гроші хоча б найближчі кілька років.

Витратити накопичений капітал я вирішила, втілюючи в життя мрію юності. Ще в студентські роки, з майбутнім чоловіком ми уявляли, як відвідаємо найвіддаленіші куточки планети, найяскравіші і екзотичні її місця. Але, на жаль, за межами нашої країни нам побувати так і не пощастило. Вивчивши питання в мережі, вибір припав на автобусний тур по Європі. Кілька днів в дорозі, безліч країн, здавалося, чекали тільки мене. Вирушаю вже цієї весни – оголосила я своїй дочці і зятю. Попереду були тільки довгі 3 місяці очікування перед найбільшою пригодою.

Я потихеньку звикала до життя на пенсії, багато часу проводила в міській бібліотеці, стала відвідувати басейн і спілкуватися з сусідками мого віку. І в черговий вечір, повертаючись з прогулянки з новими подругами, біля під’їзду я побачила знайомий силует. Мене чекав мій зять. І хоча мені було дивно бачити Олега без дочки, природно я не стала тримати його на порозі. Як і передбачалося, приводом для візиту послужило прохання.

Давній і всім відомої мрією мого зятя був дорогий позашляховик. І ось його колега, який збирається їхати за кордон, продає машину за дуже розумні гроші. Безумовно, як розумна жінка і відповідальна мати, моя дочка не дасть витратити всі сімейні засіки на покупку автомобіля. А Олег, який явно не очікував такого вигідного пропозиції, не встиг назбирати достатньо, щоб вистачало на покупку машини, марив нею. Але я-то, як ніхто знаю, що таке мрія. Зять дивився на мене очима скривдженої дитини, і, звичайно ж, я не змогла відмовити. На нашу домовленістю, я не повинна була говорити їй про позику. У свою чергу він зобов’язався повністю погасити борг протягом 3 місяців. Так мій зять став щасливим володарем мрії всього його життя. А дочка вважала, що Олегу пощастило збити ціну і його накопичень стало досить для покупки.

Але час йшовсі ні через місяць, ні через два, не було повернуто жодної копійки з боргу. Наближався час оплати мого довгоочікуваного євротуру. Борючись з власним незручністю, я стала натякати на повернення грошей. Спочатку Олег вдавав, що абсолютно не розуміє, про що я. А в кінці обумовленого часу, заявив, що я, як родичка, повинна його зрозуміти, ну немає у нього грошей, немає. Яка ж я бабуся, якщо думаю тільки про свої тури і не розумію, що йому потрібно забезпечувати двох дочок. І тут я зрозуміла, що повертати гроші він не збирається.

І хоча, з одного боку, я відчуваю себе ніяково, з іншого, не хочу відмовлятися від мрії про подорожі. Підкажіть, як вплинути на зятя і змусити його повернути борг? Може, варто розповісти доньці про те, що сталося? Або забути про свою мрію і радіти новій машині зятя?