Бісить свекруха. Знає, що ми всього лише тимчасово у них живемо, але своїми докорами просто виживає мене

Ми з чоловіком познайомилися, коли були студентами. Після закінчення інституту він зробив мені пропозицію і ми розписалися. Перші два роки ми жили на знімних квартирах, а в період безгрошів’я бувало навіть тулилися в невеликій кімнаті комуналки. Але навіть там я була набагато щасливіше, ніж зараз. Як показує мій досвід, краще жити з тарганами в знімній будці, ніж у відносно багатому домі, яким завідує свекруха …

Просто так я б, звичайно, нізащо не погодилася переїхати до батьків чоловіка, але іншого варіанту накопичити на житло у нас просто немає. Зарплати в нашому місті невеликі, тому оренда житла «з’їдає» велику їх частину. Чоловік, умовляючи мене пожити з його батьками, обіцяв, що вони будуть до мене добре ставитися, і що я зможу відчувати себе у них, як вдома. Зі свекрухою і свекром на той момент у нас були хороші відносини і вони теж умовляли мене переїхати на час до них: мовляв, ми і на квартиру таким чином зможемо накопичити, і якщо раптом надумаємо народити їм онука – вони нам допоможуть … Я по наївності повірила в ці казки і тепер розплачуюсь.

Виявилося, що з матір’ю мого чоловіка дуже складно ужитися, адже їй практично неможливо догодити. Якщо я кілька днів не мию підлогу в будинку – вона каже, що я грязнуля, якщо моию їх кожен день – каже, що не потрібно цього робити. Якщо купую продукти – говорить, що я погані купила, і що я не вмію вибирати, не купую – голосить, що їй доводиться тягнути весь побут на собі і що я їй зовсім не допомагаю, і все в такому дусі …

Моє куховарство вона розкритикувала і після того, як я кілька разів покористувалася кухнею – влаштувала скандал (їй здалося, що я чимось подряпала стіл). Тепер зовсім мене туди не впускає, готує сама і при цьому скаржиться моїм батькам на те, що вони виростили «безруку» дочку.

Через постійні докори з боку свекрухи у мене почалися проблеми з нервами. Стала погано спати і сваритися з чоловіком, з’явилися проблеми на роботі. Мені здається, що якщо найближчим часом не з’їду з дому батьків чоловіка, то збожеволію або ми з ним розлучимося. Він же не визнає того, що існує проблема, і перш за все дбає свою матір … Уже не знаю, що й робити. Краще б ми продовжували жити в орендованій квартирі, ніж так …