Я вийшла заміж за розведеного чоловіка з різницею в 20 років, чоловіка звати Сергій. У нього до мене 2 шлюбу, 2 дітей, практично мого віку, мені 31 рік.

Діти чоловіка дуже негативно були і зараз до мене налаштовані. Я не відбивала і не розбивала їх сім’ї, все вже було до мене. Спочатку я хотіла налагодити відносини, але це стало неможливо. Вони відносяться до чоловіка як до банкомату, він це сам розуміє, але нічого зробити не може, постійно лестять йому, щоб чоловік допомагав їм матеріально. Кілька разів учиняли скандал, коли я була вагітна, і у мене мало не закінчилася викиднем вагітність. До доньці нашої жахливо погано ставляться.

Бачачи таку ситуацію, я вирішила абстрагуватися від неї, подумала, нехай чоловік сам спілкується з ними, без мене, тому що я просто дуже болісно реагую на брехню, так як люблю чоловіка. Але чоловік поступово став зводити дітей всіх разом, він хоче, щоб наша дитина спілкувався з ними, хоча я проти, бачачи нещире ставлення дітей до неї.

Я бачу, що  між собою діти теж спілкуються тільки для того, щоб показати татові, мовляв, дивись які ми, і яка твоя дружина, хоча на дух не переносять один одного.Мені дуже неприємно це спостерігати і тим більше брати участь.

Через якийсь час чоловік став постійно зводити нашу дитину тепер уже зі своїм онуком. Я стала проти цього. Онука назвали в честь нього, мого чоловіка, і навіть дали його прізвище, щоб чоловік допомагав йому матеріально і відчував свою роль у вихованні! Як мені бути, як правильно поступити в цій ситуації?