Останнім часом ми зовсім перестали розуміти нашу дочку. Їй вже 25, а вона досі займає у нас гроші. І суть проблеми полягає в тому, що вона нам їх не повертає.Ми не те що дуже бідні, але часом гроші дійсно потрібні. А правильно натякнути з чоловіком їй на те, що зайняті кошти повинні бути повернуті, не можемо.

Зрозумійте мене правильно, я не є противником дати рідним дітям в борг. Звичайно, вони повинні заробляти самі, але часом в житті бувають ситуації, коли людині дійсно потрібна допомога і з цим нічого не поробиш. Просто, коли тобі допомагають, то варто давати щось взамін, нехай і не відразу.

Іноді мені випадає можливість поговорити з матір’ю її найкращої подруги, з якою вони добре спілкувалися в школі. У них теж часом бувають важкі часи і її дочка займає у неї гроші. Тим не менш, вона завжди їх їй повертає і у них в сім’ї немає такого, що вона зі своїм чоловіком незадоволена поведінкою своєї дочки. Плюс їм часто завжди допомагає її хлопець з побутовими питаннями, а це сильно спрощує життя.

Якщо ж говорити про мою, то ні про які стосунки у неї я ніколи не чула. Може бути у неї і правда їх немає, а може бути вона їх приховує. І я нормально ставлюся до першого, але якщо тут має місце приховування, то адже це говорить тільки про одне – її недовіру до нас. Часом мені здається, що вона взагалі скоро про нас забуде і її не цікавитиме нічого, крім наших грошей.

Мій чоловік завжди намагається з нею поговорити. Часом робить це навіть частіше, ніж я. Якщо бути чесною, то у нас завжди був подібний поділ. Він скоріше «мати» в родині, тому що в рази більше проводив час з дітьми і завжди ставився до них по-особливому. Я ж в більшості своїй була холодна, але це не означає, що любила свою дочку менше. Можливо, саме це і вплинуло на ті відносини, які у нас є з нею зараз. Адже не кожна дитина прийме мати, яка відноситься до неї холодно і здебільшого намагається звалити всі турботи на батька, а сама ходить в цей час на роботу.

Загалом, так чи інакше, але я сподіваюся,у нас ще є шанс все виправити. Все-таки вона моя дочка і мені було б неприємно прийняти в старості той факт, що я не потрібна власній дитині. Відносини з чоловіком ніколи не замінять того споріднення, що є у батьків з їхніми дітьми. Можливо мені варто попросити поради у матері її подруги. Її досвід можна вважати наочним посібником в моєму випадку, тому що у неї є все те, про що я тільки можу мріяти.