Халява на сходовому майданчику. Як я вичислив “щура”
Ми зняли квартиру на 9-му поверсі. Минуло кілька днів і на майданчику раптом згасла лампочка. Ну гаразд, згасла і згасла. Взяв нову, вийшов на майданчик, міняю. Вийшла сусідка з квартири навпроти. Розговорилися.
Каже – Лампочки на майданчику дуже часто перегорають. У квартирі горять роками, а тут просто прірва. Ну я ж електрик.
Заміряю напруга в патроні на майданчику – 210 В. У квартирі – 228. Міряю у сусідки в квартирі – 225.
Перекіс є, але не критичний. І за логікою лампочка на майданчику горіти повинна довше, ніж по квартирах. Ну, гаразд.
Проходить пару днів – знову на майданчику темрява. Знову міняю лампочку. Дня через два знов те саме.
Вирішив перевірити методом лову на живця. Працював я тоді в шахті. Там для освітлення застосовувалися такі ж лампи як і в побуті, тільки на 110В.
Набрав цих лампочок і на майданчику замутив послідовну схему. Один патрон на майданчику, другий у мене в передпокої. Заодно і економія.
День, два, на третій день годин в 10 вечора лампочка в передпокої гасне. Тихенько підкрадаюся до дверей і чую квапливі кроки по сходах.
Ну зрозуміло гнатися не став, вкрутив іншу лампочку. А про феноменальну шумоізоляцію в будинку я вже писав.
І тут чую в квартирі знизу хлопок, гуркіт падаючого тіла і мат-перемат. Виявляється ця гнида знизу крала лампочки.
А лампа на 110 В вкручені в патрон з 220В вибухає при подачі на неї напруги. А цей дЕбіл навіть не вимкнув світло при заміні лампочки.
Ось так я і обчислив “щура”. Але ж цілий начальник …