Коли донечка дуже відповідально зберігає таємницю

Дочці п’ять років. Ходимо з нею на танці. У понеділок повертаємося додому з вищевказаного заходу, проходимо повз магазин. Пропоную їй:

– Я візьму собі маленьку пляшечку пива, а тобі чупа-чупс, тільки мамі не розповідай, добре?

– Добре.

Заходимо в магазин, я беру собі літрову пляшку «Оболоні», моє чадо складає в кошик два чупачупса, дві пачки чіпсів, два пакети мармеладу, два Кіндерсюрприза (собі і сестрі) … Я кажу:

– Адже ми на один чупа-чупс домовлялися !?

А у відповідь чую:

– Так у тебе і пляшечка не маленька.

Прийшли додому, розповів дружині, посміялися разом. Через тиждень забираю дитину з дитячого садка, йдемо танцювати. По дорозі відбувається такий діалог:

– Тату, я мамі нічого не сказала про пиво.

– Молодець!

– Значить я вмію секрети зберігати?

– Звичайно вмієш.

– Ну так може ти сьогодні знову собі пива купиш?