Мамі 63 роки, а вона зібралася заміж. Жили б собі разом спокійно. Але навіщо робити цю клоунаду з весіллям?

Моїй мамі 63 роки. І вона (УВАГА !!!), зібралася заміж! Так-так, в свої 63 роки, ні сорому, ні совісті. До слова – це у неї третій шлюб. Вперше вона вийшла заміж за батька мого старшого брата, потім за мого тата, а тепер вона знайшла нам з братом вітчима.Те, що вона бабуся вже в почесному віці її не бентежить, і те, що «молодому» нареченому під 70 років – теж. Але найбільше мене жахає той факт, що це неподобство бачать онуки. Ну, нехай би вона зустрічалася по-старечому з цим дідом, але клоунаду-то з весіллям і розписом навіщо робити ?!

Між іншим, у моєї мами п’ятеро онуків: троє моїх дітей і двоє у брата. До її нареченого мама робила вигляд, що тільки ними і живе, хоча, може бути, спочатку так воно і було. Народилася у мене перша внучка – вона її з рук не спускала. Потім син у брата – те ж саме. Потім по черзі стали народжуватися інші, мама не знала, куди кидатися: до мене або брата, всіх онуків хотіла разом зібрати. Ми їй дали таку можливість: вирішили, що мама працювати не повинна, нехай сидить вдома, будемо її забезпечувати, зате з онуками вона у себе вдома може бачитися коли завгодно. А потім склалися з братом і купили мамі річну дачку з мансардою, щоб літо вона проводила там з онуками. Щастя-то яке було для неї і для нас!

Ось, власне, на цій дачі вона і знайшла свого старого «бойфренда». Ходив такий за парканом в солом’яному капелюсі. Став вчити маму – що садити, коли садити і як потім все це готувати. Все минуле літо до неї з порадами навідувався. Старша дочка розповідала, що бабуся не так онукам увагу приділяла, скільки цьому дідові. Правда, він теж дітей не ображав, все пакети з ягодами їм тягав зі свого саду. І все ж – в бабусі відчувалися великі зміни, іноді вона вечерю покладала на старшу внучку (а їй всього 17 років) і йшла гуляти з сусідом уздовж річки. Це як, вибачте? Дівчинці 17 років, а вона повинна на ораву з 4 чоловік, де молодшому 5 років, приготувати вечерю?

Закінчувалося літо, пора б усім додому. Але мама залишилася на дачі аж до кінця жовтня, хоч вже і холодно було. Це, нібито, під керівництвом сусіда на всю рідню банки з консервацією крутити. Ага, так ми і повірили, що справа в банках. Соромно-то як! Потім вона всю зиму стала навідуватися до сусіда: мовляв, приготувати йому щось смачне, домашнє, а то він все в сухомятку їсть. Цей дід живе в добротному будинку, але будинок не його, а його сестри. Доля його склалася трагічно, була пожежа в його будинку, родини не стало, він залишився один, ось сестра його і поселила у себе на дачі, а сама в місті живе. Він там як сторож і садівник, а по суті – взагалі бездомний. Ось мама і пошкодувала діда. Їздила-їздила, а перед новим дачним сезоном повідомила, що виходить заміж за цього сусіда!

Звичайно ж, ми всі шоковані! По-перше, у цього діда ні кола, ні двора, хоч і пенсія велика (він був військовослужбовцем). По-друге, соромно вже женихався в цьому віці, навіть рідня вся сміється! Але найжахливіше, що наша бабуся зовсім забула про онуків. Спочатку в цьому році була на дачі з дітьми (поки епідемія пройшла і посадка овочів почалася), а в другій половині літа «молоді» вирішили зробити заздалегідь «медовий місяць», і махнули на море на два тижні, залишивши нам ключики на дачі – мовляв , копайтеся городах самі! Ну не ми ж садили, і не розбирається ніхто в цих овочах. Загалом, здуріла наша бабуля в кінець!

А ще найбільше бісять мене ці міркування деяких маминих подруг – типу, бабуся онуків майже підняла, дайте ви їй особистим життям пожити! Так хто їй не дає, ми ж її не силоміць експлуатували – вона сама була щаслива з онуками возитися, не служницею ж була! Просто для її віку це було пристойно – няньчиться, а зараз вона заміж зібралася. Весілля на дачі планують, заяви подані. Зовсім мені не хочеться йти на це дурне весілля, а брат нейтралітет тримає: нехай мама робить, як хоче! Хоча я бачу – і він не радий цьому заміжжю. Ну от як у мами міг так мозок повернутися? Чи не хвора вона?