Я народила в 33 роки, дитина планована і бажана для мене і для чоловіка. Пологи були дуже важкі, але до малюка я не відчувала неприязні. Я не фанатична матуся , яка з радістю піднімається вночі до дитини, радіє її пробудженню, готова весь час і сили віддавати дитині, але дитина у мене доглянута і не обділена увагою, здорова.

Все почалося з пологового будинку, в палаті зі мною лежали дві жінки, які народили по другій дитині і вони якраз з рук дітей не спускали, готові були не спати взагалі, аби милуватися своїм чадом. А мені після моїх пологів піднімати його не дозволяли навіть. І вони стали дорікати мене, що я сама не хочу його брати, що я погано за ним доглядаю, не люблю. А я і правда відчувала провину за те, що не відчуваю такої божевільної любові до малюка, як вони, і не жертвую своїм здоров’ям заради нього.

Я відчуваю відповідальність за таку поведінку і за те, що деякі речі я роблю тільки тому, що «треба» і не отримую від цього ніякого задоволення. Я часто виходила поплакати в коридор з палати, а там мене засуджували інші матусі і персонал. Зі сльозами я виписалася завчасно, тому що боялася, що від стресу пропаде молоко, тим більше з малюком було все відмінно. Вдома мені став дорікати чоловік, що я як робот займаюся дитиною, і він не бачить в моїх очах любові і ласки до нього. Почав підозрювати, що я шкодую про своє рішення народити малюка .

Я люблю його, але є речі, які мене дратують і іноді мені хочеться йому по попі надавати і прикро, що я через нього мене постійно довбуть і критикують. Коли чоловік випивав, став виганяти з дому, а дитину залишати, я, звичайно, чинила опір, мовляв, не піду без нього. А сама думала: може, краще піти, раз я погана мати? Але так і не змогла цього зробити.

Моєму малюку вже 7 місяців і весь цей час я отримую за нього «по голові». Як не намагаюся стати кращою матір’ю – не виходить. Дитина добре харчується, розвивається, добре по сезону одягнений , не хворіє, але божевільного кохання, заради якого інші жінки кидають все інше, я не відчуваю. Напевно, цього немає в моїй природі і материнський інстинкт обійшов мене стороною .