Ось як насправді виглядають батьківські любов і турбота

На замітку всім теперішнім і майбутнім батькам. Гідне поваги.

Мама і тато часто возили сина на літо до бабусі. Коли він підріс, то сказав батькам: «Я вже великий, що ви зі мною, як з маленьким? Я і сам можу до бабусі доїхати! »

Після недовгих суперечок батьки погодилися.

Ось стоять вони на пероні, проводжають, дають останні поради, а син все твердить: «Та знаю я, знаю, 100 раз уже говорили …!» Тоді батько каже: «Синку, якщо раптом тобі стане погано або страшно, то ось тобі це …» і засунув щось дитині в кишеню.

І ось хлопчик сидить у вагоні, їде, розглядає щось у вікні … А навколо люди … чужі … штовхаються, шумлять, заходять, виходять, провідник невдоволено зробив йому зауваження, хтось теж невдоволено на нього подивився і … хлопцеві стає не по собі … і з кожним разом все неприємніше і важче …

Скоро йому стає страшно. Він похнюпився, забився в кут, підкотилися сльози. Він згадує про те, що у нього щось в кишені від батька.

Тремтячою рукою намацує папірець, розгортає, а там записка: «Синку, я в сусідньому вагоні» …