Розкіш- це не помади, не ресторани і не шпильки . Справжня розкіш – це жити так, як тобі зручно. У зручних черевиках. З тим кольором помaди, який тобі подобається, або без помади взагалі. Їсти їжу, яка подобається, дpужити, з ким тепло, бути разом з любові, а не з почуття боргу.

Навчився відмовлятися від непотрібного . Від того, що себе вичерпало. Зносилося. І берегти те, що подобається.

5-річна донька моєї подруги все своє маленьку життя ходить в гості тільки зі своєю ложкою. Вона може собі дозволити розкіш їсти тією ложкою, яка їй подобається. Її мама дуже соромиться, кожен раз намагається виправдатися. А я стала брати з собою на пікніки свої власні прилади і посуд, тому що не люблю їсти з пластика. І мені плювати, що про це думають інші.

Розкішне життя – це не «адже ти цього варта». Це про те, що ця річ гідна вас . Чашка, подарована сестричкою. Батькова футболка, в якій так затишно засинати. Пиріг за маминим рецептом. Поцілунок коханої людини. Цікаві книги. Гарні фільми. Ті самі пісні. Свіжа постільна білизна. Чиста квартира. Життя, яке ти вибрала сама.

А ще розкішне життя – це не зжирати себе, коли щось йде не так . Колготки можуть порватися. Тісто може не підійти. Друзі можуть не захотіти дивитися твій улюблений фільм. Кохана людина може піти. Ти можеш не отримати підвищення на роботі. Може трапитися все що завгодно. Якщо у тебе щось не виходить, це ніяк не впливає на твою цінність. Це означає, що просто зараз все йде не так, як ти хочеш.

Розкішне життя – це мати можливість вибору . Штопати порвані колготки або купити нові. Викинути пиріг і замовити суші або намагатися спекти пиріг ще раз. Подивитися фільм одному або піти з друзями в кафе. Відпустити або боротися. Шукати нову роботу або переглядати свої цілі на старій.

Розкішне життя – це жити за своїми правилами . Йти до своїх цілей. Не шукати виправдання. Не бути зручним. Не виправдовуватися за свій вибір, свої мрії, свої інтереси.
Говорити: «Зі мною так не можна».
І говорити: «Мені це можна».

Ілюстрація: Jorge Monreal