Свекруха дістала .. Хочу піти, чоловік не відпускає

Після весілля ми з чоловіком вирішили жити у його батьків. Тобто він наполіг, так як це його будинок, він звик до нього. Знімні квартири не визнає, каже чому він повинен блукати по чужих хатах, у нього є своя.Спочатку мене все влаштовувало. Свекра зі свекрухою бачила рідко, так як багато часу проводила на роботі. Але після народження дочки все кардинально змінилося.

По-перше, іноді мені здається, що це не моя дочка, а свекрухи. Як тільки дитина починає плакати, вона хапає її і починає заколисувати на руках. Я кажу, що так робити не потрібно, я сама впораюся, вона мене не чує. Свекруха стверджує, що у мене неправильне виховання. Каже я груба, так як росла в не любові, внучку вона хоче виховувати по іншому. Пояснювати, що це моя дитина і право виховання залишається за мною – просто марно. На цьому грунті почалися скандали. Чоловік в це все не втручається. Від цього стає дуже важко і прикро.

По-друге, в будинку свекрухи у мене просто немає особистого простору. До зали я з малюком не можу піти пограти, там весь час дивиться телевізор свекор, на кухні мені теж місця немає – в цій кімнаті майже постійно знаходиться свекруха. Пробувала про це поговорити з чоловіком. Він сказав, що я знахабніла, його мама посилено нам допомагає, а я просто зажралась і не бачу її старань.

До всього іншого з недавнього часу його родичі заборонили приходити в гості моїм батькам. Бо бачите його мамі важко спілкуватися з моєю. По початку, коли приходили мої батьки, вони просто йшли в іншу кімнату і демонстративно з ними не спілкувалися. Потім до цього бойкоту приєднався і мій чоловік. На сьогоднішній день тільки я з донькою ходжу до своїх батьків, і запрошувати їх до себе в гості не маю права.

Я пробувала говорити з чоловіком, пояснювати йому, що мені хочеться бути господинею в своєму будинку. Нехай це буде знімне житло, але я буду мати свободу дій. Де хочу, там і буду гратись з дитиною, буду наводити свої порядки і вибирати, кого хочу бачити в гостях, а кого ні. Вмовляю чоловіка перейти жити, хоча б на час, до моїх батьків. У мене є частина квартири, в якій живе моя бабуся, вона двокімнатна, кажу давай поживемо деякий час там. Ні і ще раз ні. Це жах, я вже не знаю що робити. Порадьте, будь ласка.