Мені 24, чоловікові 29, дитині 2,  в грудні ще народжувати. Одружені 3 роки, познайомилися 6 років тому на прогулянці. Ось дивлюся на нього і бачу свекруху, а з нею у нас дуже серйозні проблеми.

Справа в тому, що мій чоловік – мамин синочок і ледар, і в усьому слухає думку своєї мами. Свекруха постійно лізла в наше життя, давала йому поради, як і що робити і моя думка при цьому не враховувалися ніколи.

Я повинна була орати як кінь, а її син, як король, сидіти в телефоні у вільний від роботи час. І це при тому, що у нас маленька дитина і я вагітна другою, і займаюся ще дрібним бізнесом.

В один день вона знову прийшла командувати, мені це не сподобалося, і я образилася на неї (а раніше не ображалася, покірно слухалася) і з цього дня все пішло. Постійні нервування, чоловікові дзвонить і каже, що я ненормальна, щоб я працювала, і що я взагалі ніяка.

Я не витримала і вмовила чоловіка поїхати до них і розібратися, чому до мене таке ставлення. По дорозі ми домовилися з чоловіком, що я лаятися не буду, просто мовчки посиджу поруч, а чоловік поговорить. У підсумку, як тільки я зайшла в будинок, на мене обрушився шквал негативу з її боку, вона кричала на мене, що я невихована, неосвічена, і саме, що мене шокувало, вона подивилася на свого сина і сказала: «Тобі синок треба було б її вдарити разок, де ти її знайшов взагалі! ».

Я і мій чоловік лише мовчки слухали, чоловік навіть на захист мене слова не сказав, а я ще вагітна все це вислуховувала. І після всього цього я не знаю, як себе вести з чоловіком і з його родиною. Зараз я не підтримую з його мамою спілкування. Я їх бачити не можу навіть.