Догляд за вихованцями вимагає не тільки фінансових вкладень, а й банальної уваги.

Жив у мене кіт в квартирі. На вулицю його не випускав – сам додому не повертався, доводилося його виловлювати по горищах і підвалах, після чого купати і виводити бліх.

У компенсацію за обмеження свободи купував йому періодично всяку смакоту, вітаміни. Якось в магазині для тварин купив пакетик з назвою типу «травичка для кішок» або щось подібне, не пам’ятаю.

Прийшов додому, відкрив, а там зерна, схожі на овес, трошки офігів, ну, думаю, виробникам видніше, що коти люблять. Насипав в миску, кіт підійшов, понюхав, їсти не став і подивився на мене якось дивно. Довелося його як дитину, з умовляннями і погрозами годувати.

Через кілька днів, коли половину пакетика йому вже вигодував, кіт став ховатися від мене. Cидів на кухні, пив пиво, поруч стояв цей пакетик. Взяв знічев’я його в руки і читаю приблизно наступне: « Зерна посадити в горщик , поливати і через кілька днів виросте чудова травичка, багата вітамінами та іншими корисними речовинами, яка дуже сподобається вашій тварині …»