Свою свекруху я вперше побачила в цьому році – вона приїхала до нас з далекого міста, там де народився мій чоловік. Вона приїхала на перший ювілей нашої доньки – 5 років, та й взагалі, подивитися, як ми живемо. Я з нею майже ніколи не спілкувалася, тільки бачила кілька разів, коли чоловік з нею по відеозв’язку розмовляв. Вона бачила внучку і називала її пампушкою, я тоді думала, що люблячи. Так, дочка у нас дійсно велика дитина. Але краще велика і сита, а не доходяга як сусідські діти з багатодітної сім’ї: одні скелетики ходять. Дочка народилася недоношеною, на нервах у мене стало пропадати молоко, був недобір ваги, ми відгодовували, як могли, поки вона не стала таким вгодованим Карапузиком.

Свекруха приїхала, вся така дама виряджена, що стежить за своєю фігурою і зовнішністю, але її 51 рік все одно видно, як би вона не молода. Чоловік її зустрів в аеропорту, привіз додому, поки донька була в садку, я з нею поспілкувалась. Відразу зрозуміла – важко нам з нею буде, вона вся з себе така правильна аристократка, куди подітися! Забрав чоловік дочку з садка, привів додому, свекруха над нею нахилилася, привіталася і все! Дочка побігла грати в свою кімнату, а свекруха залишилася сидіти за столом. Явно внучка їй не сподобалася і вона потім сказала з розумним виглядом: «Дочка у вас товста! Тримайте її на суворій дієті! ». Це все, що бабуся побачила у внучці? А як же обійняти, поцілувати, внучка адже!

На наступний день свекруха встала перша і почала варити вівсянку на воді: собі і нашій доньці. За свою відпустку вона поставила собі за мету «привести внучку в нормальний стан». Дочка, звичайно ж, завередувала і не стала їсти цю бурду. Тим більше вона звикла вранці їсти яєчню зі смаженою ковбаскою і какао з бутербродами, а каші вона терпіти не може! Дочка пішла з кухні голодна і заплакана, довелося мені її тихесенько підгодовувати, коли свекруха пішла гуляти по ринках і купувати будь-яку зелень і овочі для дієт. Пояснюю доньці – це ненадовго, треба потерпіти бабусю, вона мама твого батька, вона старше і її треба поважати. Доводиться терпіти ці вечері з малокалорійними салатами і паровими тюфтельками, але щоб дочка не страждала, я їй таємно відношу до кімнати всякі вкусняшки. Вона ще дитина, вона не повинна сидіти на дієті і страждати від придурі своєї бабусі!

Найгірше було на дні народженні у нашої малої: спочатку був придуманий солодкий стіл для дітей. Прийшли друзі зі своїми дітьми і навіть худенька сусідська дівчинка з багатодітної сім’ї.Для малюків я окремо накрила стіл з великим тортом, цукерками, випічкою та фруктами. Моя свекруха стояла як цербер поруч з онукою, не дозволяла їй їсти нічого зайвого, а з торта відрізала тільки тоненький шматочок онуці на тарілку. Я бачила, як у дочки наповнюються сльозами очі, але вона і це витримала. Я сховала свій шматок торта і дала доньці перед сном з кухлем «Пепсі» – нехай хоч так буде радіти. А щоб геть не зіпсувати свято дитині, я проводила різні конкурси та ігри для дітей.

Тепер я рахую дні до від’їзду свекрухи. Їх залишилося вісім! Але за ці дні вона встигла замордувати нашу дочку своїм правильним харчуванням. Спеціально купила ваги і кожен день перевіряє – скинула чи дівчинка хоча б кілограм. Обурюється – чому ні? Вона не знає, що я її підгодовую, не можна ж так знущатися над дитиною! Вона ще хоче сходити в дитячий садок до внучки, обговорити там її харчування і зводити її до ендокринолога, може там причина? Але так і хочеться свекруху виставити з дому, дати прискорюючого стусана і купити все те, що радує дитина: шоколадки, цукерки, булочки. Це поки дочка кругленька, потім вона піде в ріст і схудне. А поки не треба відбирати у дитини дитинство! Невже я не права і мені треба зробити з малятка таку ж іскорку цяцю, як її бабуся ?! А ще й шлунок зіпсувати дитині, так голодом і до гастриту можна дочку довести.