Як мені дочку зупинити? Народила третю дитину від третього співмешканця, а виховую я

Дуже соромно писати про свою дитину таке, але вже і поділитися ні з ким, всі друзі і знайомі нас засміяли, навіть рідня. Так я знаю, що моя дочка розпусна, плодить дітей від кого попало, на мене зіштовхує, ганьба в сім’ї. Але як її напоумити – я не знаю. Всі говорять, що я дочку погано виховала, але навпаки, я на собі хрест ставила, щоб її виростити гідною жінкою!Можливо десь в дитинстві вона отримала психологічну травму ось і результат.

Я вийшла заміж в кінці 80-х років, а в 92 році народила дочку.Чоловік працював на залізниці і одного разу я дізналася, що він сплутався там з вокзальною буфетницею. Я схопила дочку (їй було тоді 4 роки), прибігла на вокзал і при людях повисмикувала патли цій гадині. Через деякий час я пробачила чоловіка, все вляглося, але на початку нульових історія була страшніша. Мобільні телефони були не у всіх, у нас не було, тому попередити чоловіка, що їду додому раніше від мами, я не змогла. Приїхали з донькою додому, а там зрада в повному розпалі і знову ця буфетниця! Бійка була неабияка, вигнала обох, але найгірше, що дочка це все бачила. Може її «перемкнуло» тоді.

Стали жити з дочкою удвох, але у неї почалися якісь комплекси в підлітковому періоді. То вона надмірно худа, то негарна, то ще якісь переживання. Вбила собі в голову, що вона заміж ніколи не вийде, тому що хлопчики на неї не дивляться. Коли їй було 16 років, внадилася ходити на побачення до солдатів до військової частини зі своєю подружкою. Я лаяла її – це ганебно зустрічатися з солдатами, це хлопці підневільні, це зараз вони будуть в любові визнаватися, а потім поїдуть і поминай, як звали. Я її навіть закривала вдома, але вона все одно тікала при першій можливості. Результат – завагітніла в 17 років! І від мене ще довго приховувала – боялася сказати!

Я пішла у військову частину, дізналася, хто батько дитини. Той спочатку відмазувався, а потім здався, обіцяв одружитися. Став ходити до нас додому в звільнення, я як зятя його пирогами зустрічала. А цей паршивець, як тільки дембельнувся, то сказав, що до своїх додому з’їздить, а потім повернеться для одруження, але зник геть! Досі його навіть в соціальних мережах годі й шукати. Зате у мене з’явився онук. Дочка спочатку вся така мама-мама була, від сина не відходила, але потім раптом стала пропадати. Залишить на мене піврічного онука, і немає її тижнями! З міліцією шукала, позбавити материнства загрожувала, але їй все одно – у неї нове кохання! Цей її новий наречений не готовий поки брати в сім’ю чужу дитину, тому вона тікає до нього додому за любов’ю.

Стала з’ясовувати – хто цей наречений, виявилося кримінальник, за злодійство сидів. Мерзенний такий тип, років на 10 старше дочки, виражається на жаргоні. Жах! Щоб сидіти з дитиною, я маму свою викликала, адже я працювала. Простіше стало, коли онука в садок в 3 роки відправила, мама поїхала. Але дочка знову мені принесла в подолі – її співмешканця черговий раз посадили за грабіж, а дочка прийшла до мене вже вагітною! Той кримінальник їй відразу написав, що відмовляється від дитини – мовляв, це не його. Ось і стали ми жити вже вчотирьох – з двома онуками. Але і на цьому дочка не вгамувалася – знайшла собі ще одного співмешканця, тепер уже з Азії, він на роботу до нас приїхав.

Чесно кажучи, не дивлячись на національність, він мені спочатку сподобався. Знімав квартиру, взяв до себе дочку з двома дітьми. Але тривала така ідилія всього кілька місяців, поки дочка знову не завагітніла! У них почалися скандали в родині і дочка привела обох онуків до мене – мовляв, нестерпно стало, діти все бачать, а ти все одно вийшла на пенсію – ось і сиди з онуками. Ну що було робити? Не відправлю ж я своїх кровиночок в дитбудинок! Тільки дочка народила, цей співмешканець влаштовує їй скандал: «Чому від інших ти хлопчиків народила, а мені – дочку?». Нібито вона винна. Але все одно вони продовжували жити разом.

І ось зараз, коли внучці виповнився рік, історія повторюється: «Мама, візьми дитину!». У них, бачте, зараз плани кудись поїхати: то до його рідні, то на північ за заробітком, то ще якісь ідеї. Я знаю, що у співмешканця такі плани є, тільки дочка в них не входить, я-то все розумію. Просто хоче виїхати і зникнути, а її де-небудь кинути, адже він навіть одружуватися не бажає! Кажу це дочці – не вірить! Онуку, звичайно, візьму, але де гарантія, що дочка на цьому зупиниться? Ну що мені робити, у мене пенсія маленька, а онуків не залишити! Добре хоч дитяча допомога виручає, материнський капітал навіть не витрачено. Позбавляти дочку материнства – боюся, що діти в дитбудинок потраплять. Як мені дочку зупинити, підкажіть люди добрі!