Забавна історія про будильник або все своє ношу з собою …

Приходжу з роботи, як завжди втомлена, на холодильнику стікер: «Забрати будильник з ремонту» до того ж ще й сірники закінчилися. Треба йти!

У магазині як на зло сірників маленької стандартної упаковки не виявилося, довелося купувати коробок величезних розмірів – а ля мрія палія. Забираю будильник, тому що пакету з собою немає, а кишені пальто досить просторі – розпихати все по кишенях і глибоко задумавшись, йду додому. Питання «У вас закурити не буде?» не відразу, але виводить мене зі стану роздумів, сфокусувавшись на питанні, розумію, що допомогти можу і дістаю з кишені свій великогабаритний коробок.

Трохи очманіло молодий чоловік закурює, віддає його мені і питає: “Не підкажете, котра година?» Також мовчки дістаю з кишені будильник. Завіса.