Завжди засуджувала зради, а тепер сама стала коханкою

У своєму житті я часто стикалася з прикладами зрад в моєму оточенні. Завжди засуджувала, не розуміла. Чи не намагалася зрозуміти.

Ті, з ким зраджували, в моїй голові були найгіршими людьми цього світу, не заслуговуючими прощення.

Але ось я, так відчайдушно відстоюючу раніше сторону зраджених, сама стаю «розлучницею» або просто жінкою легкої поведінки.

Я ніколи не хотіла відвести його з родини. Я завжди дуже переживаю за його сім’ю, її цілісність. Я легко, без ревнощів вислуховую історії про його дружину. Більш того, мені це цікаво.

Я люблю його. Простою, наївною, чистою любов’ю. Сльози вдома на самоті. Приховані від нього переживання, відсутність можливості з будь-ким іншим поділитися своїм болем. Адже засудять.

Чи відмовилася б я від цієї історії, якби в мене можливість відмотати час назад? Ні.

Я люблю і я щаслива його бачити в кожну нашу зустріч, нехай вони і дуже рідкісні.

Я відлітаю зараз від нього. Ми не побачимося мінімум півроку. І це найважче, що мені доводилося переживати останнім часом.