У нас з чоловіком є ​​свій бізнес – виробництво, продаж і ремонт меблів, я там – головна. Це не грандіознt за своїм масштабом підприємство, але є своя майстерня і точка продажу, на хліб з маслом вистачає. Але щоб все ж був цей хліб з маслом, ми, як і всі нормальні підприємці, обходимо деякі фінансові перепони, пов’язані з податковими, пенсійними фондами та іншим. Що робити, працювати заради роботи не хочеться, а якщо взагалі все чітко відраховувати, то підеш в нулі і без штанів залишишся, доводиться трішечки хитрувати.

Кожен підприємець знає, що бухгалтер – це майже цар і бог на фірмі, багато що залежить від його хитрого ходу. Коли ми тільки відкрилися, наші друзі бізнесмени говорили про те, до важливо вибирати бухгалтера: щоб був зі своїх, щоб не зрадив і т.п. А в цей час наш син зустрічався з дівчиною, яка якраз вчилася на бухгалтера. Вона була вже раз заміжня, розлучилася, мала доньку, але син наш був радий взяти її заміж з дитиною – так любив, незважаючи на те, що вона старша за нього на півтора року. Ну любить і любить, ми закрили очі на всі нюанси, одружили сина, відгуляли весілля. Молоді зняли квартиру і спочатку ми їм допомагали: син працював, невістка вчилася, але ж в родині ще дочка невістки. Свати не допомагали нічим, тільки все на життя скаржилися.

Ми не сумнівалися: невістка відучиться, отримає диплом, буде працювати у нас. Так і вийшло. А що – своя, дуже грамотно і професійно веде всю бухгалтерію, радилася з нами, а ми з нею ділилися інформацією, в роботі був повний ажур і свої хитрощі. Так, зарплата в конвертах, ну і що – багато хто так робить. Та й так, по дрібниці хитрості, треба ж якось виживати в цьому світі. Все йшло гладко і солодко до пори до часу, поки молоді не почали сваритися. Невістка поки не хотіла дітей, а син хотів свою дитину, хоч і до доньки невістки він ставився нормально. Ну, без особливої ​​любові, але вітчим з нього хороший. І все ж свій був би ближче до серця. Потім син підгуляв, отримав за це від нас по вухах, але відносини невістки і сина взагалі в кінець зіпсувалися. Вони розлучилися.

Так як сім’я розвалилася, невістка стала вимагати підвищення зарплати – мовляв, дорого квартиру тепер знімати і одній дочку ростити. Двічі ми їй піднімали зарплату, причому дуже добре: вийшло практично зарплата головного бухгалтера на великому підприємстві, ми їй підняли – треба затягнути паски собі. Цього їй теж здалося мало, треба б ще, а то господарі підняли їй оренду по квартирі. Ми пропонували їй варіанти: взяти підробіток, зняти однушку замість двушки, знайти нового чоловіка. Але вона знахабніла, нічого її з варіантів не влаштовує, піднімайте з / п і все тут! Сама бачить по бухгалтерії – її ми вже потягнути не можемо, але вона руки в боки і командує тепер над нами!

Я їй запропонувала: «Звільняйся, ти дівчина розумна, зробиш собі хорошу кар’єру у великій фірмі! Ну що ти за нашу зачепилася – штат складається трохи більше ніж 10 осіб, у нас ти не збагатишся! ». На що вона мені і каже: «Тому і розумна, що всю вашу таємницю знаю. Якщо не додасте з / п, то настукаю, куди слід, а сама я знаю, як відмитися ». І гріхів-то в бухгалтерії у нас небагато- не як у багатьох, а все одно страшно! Не розумію – чи то вона нам за сина мстить, то просто жадібна така! Домовилися, що ближче до Нового Року піднімемо, поки після пандемії оговтатися самі не можемо. Але підняти їй зарплату – самим світом піти, і незрозуміло, скільки цей шантаж буде далі тривати. Що робити в такій ситуації?