Абсолютно не шкодую грошей на свою дитину, але відверто дістало, що не всі гроші до неї доходять

Я ніколи не думав, що піду з сім’ї і не буду виховувати власну дитину, але життя дивна штука. Проте, я не повністю кинув свого сина, а почав платити аліменти і трохи зверху неофіційно, щоб у нього було все і він не ріс в бідності, як я. І все б добре, але от тільки ці гроші останнім часом до нього не доходять. Моя колишня дівчина витрачає все на себе. Я міг би подати в суд, але не знаю як це довести і до чого це може привести. Про її витрати я дізнався з його слів і ні в якій мірі не сумнівався в них, тому що знаю її характер.

І ось зараз переді мною стоїть вибір: піти розбиратися з нею особисто або залишити це правоохоронним органам і судовій системі. І хоча відповідь для мене тут очевидна, мені як і раніше здається, що я повинен знайти варіант трохи краще. Все-таки мова йде про мого сина і перестати давати гроші я точно не збираюся. Давати йому їх в руки особисто безглуздо, тому що він ще дитина і не зможе правильно розпорядитися тими сумами, що я перерахую.

За ідеєю я міг би домовитися з матір’ю своєї колишньої, яка повна протилежність їй і не поводиться так, як вона. З нею у нас до сих пір хороші відносини незважаючи на те, що ми з моєю вже не разом. Її також цікавить доля внука, що дає мені додаткові гарантії щодо того, що все може бути добре.

Мій друг каже, що мені самому не завадить іноді заглядати до них і питати у сина на що мати витрачає гроші. І спочатку мені здалося, що це гарна ідея, але потім я зрозумів, як все буде насправді. Вона просто почне на нього тиснути, щоб він мені потурав і нічого не говорив проти неї. Все-таки він живе з нею, а на дитину вплинути простіше простого.

Її поведінка також змусила мене подумати про те, що непогано було б самому купувати йому що-небудь і частіше зустрічатися. Все-таки ми не так часто бачимося через мою роботу, а в дитинстві всякі дрібнички для веселощів потрібні завжди. І може бути я не найкращий батько в плані виховання, бо не перебуваю в родині, але принаймні я намагаюся.

Загалом, не знаю, що буде далі, але я продовжу спостерігати за тим, куди витрачаються мої гроші. Якщо я сам не зможу вплинути на неї, то нехай це зроблять правоохоронні органи. Все-таки там вона вже не зможе відв’язатися від їхнього впливу. В іншому ж випадку понесе відповідальність, яка ні їй, ні її родині не потрібна.