Ми з сестрою завжди були дружніми і ніколи в дитинстві не сварилися. Можна сказати, що ми були таким собі зразком поведінки, тому що скільки я себе пам’ятаю, завжди була між братами і сестрами якась ворожнеча.Звичайно, це все не настільки серйозно, проте саме що показово: всі були суперниками. Проте дитинство закінчилося і почалося доросле життя.

Після того, як наші батьки покинули нас, ми прийшли до того, що нам потрібно поділити їх будинок. І саме це стало причиною руйнування всіх наших відносин. Тепер ми буквально вороги один одному і нічого не можемо з цим вдіяти. Я відчуваю до неї ненависть за те, якими методами вона намагається відібрати у мене батьківський будинок,  не люблю її через факт ігнорування з її боку моїх потреб. Безумовно, можна скільки завгодно говорити, що ми потребуємо в будинку однаково, але у мене є сім’я, а вона зовсім одна.

Крім того, вона постійно підключає юристів і ті намагаються не тільки чесними способами «відібрати» у мене право на будинок, скільки знаходять непрямі причини для цього. Наприклад, погрожують мені проблемами з податковою. А адже саме це відіб’ється на моїй родині, а не тільки на мені. І мені чесно незрозуміло, як так сталося, що ми з дружніх зв’язків перетворилися практично на ворогів один для одного.

Мої друзі кажуть, що я теж повинен перестати грати чесно і почати використовувати радикальні методи. Я розумію чому вони так кажуть, але особисто мені не хочеться опускатися до такого рівня. Думаю, що всім очевидний характер її вчинків. Всі знають, що це аморально, але ефективно. Часом навіть моя дружина каже, що я повинен чинити так само, хоча сама завжди була проти будь-яких конфліктів.

І якби це відбивалося тільки на нас. На ділі ж навіть наші родичі зайняли сторони кожного з нас і намагаються щось один одному довести. Це максимально дивно, тому що я не розумію їх інтересу в цьому. Вони можуть скільки завгодно говорити, що підтримують мене, так як ми сім’я, але я ж розумію справжні причини. Ми давно вже не діти і швидше за все вони також претендують на цей будинок.

Загалом, не знаю як будуть складатися обставини далі, але сподіваюся що ми зможемо їх вирішити. Якщо вже сестра перестала бачити хоч які-небудь межі, то думаю більше немає сенсу намагатися триматися в рамках моралі. Адже тепер від цього залежить якість життя моєї сім’ї.