Чесно кажучи, мені не подобається жити в сучасному капіталізмі: нав’язують навколо ці кредити, люди як шалені хапають те, що їм не потрібно, влазять у багаторічну боргову яму а потім скаржаться.Інша справа була за часів СРСР: накопич, дістань і купи те, що тобі дійсно необхідно, а не бери різні дурниці, яка взагалі не потрібні. Ось, так на всяку рекламу товарів і легких кредитів клюнули невістка з сином, а що з цього вийшло, я і хочу розповісти у своїй історії.

Син у мене один, йому 25 років. Ріс як всі діти і в ласці і в строгості, зайвої копійки у нас не було, я його рідко балувала. Було все необхідне – від їжі до одягу й добре. Коли вся країна починала влазити в кредити, то цієї дуристикою я не займалася: навіть перший комп’ютер йому купила за те, що відкладала. Невістці 24 роки, жила з бабусею, її мама до сих пір шукає легкого життя. А її бабуся росла в голодному дитинстві, народилася відразу після війни, тому зрозуміло, що вона кожну копієчку берегла, навіть внучку не пестила, навіть якщо копієчка була зайвою.

Ось так і знайшли один одного – мій син і його дружина: небалувані, трохи обділені. Після весілля, слава богу, відразу було де жити: син успадкував однокімнатну квартиру моїх батьків. Колись ми з батьками розміняли троячку на дві однокімнатні – батькам і нам сином, а потім довго здавали другу одиничку, жили на мій заробіток і оренду, і ось настав час синові жити окремо з його родиною. Відразу постало питання з ремонтом, син хотів взяти кредит, але я заборонила: у мене були накопичені гроші, на матеріали для ремонту вистачило, а він з друзями все зробив власноруч. Ну можна ж без кредитів впоратися!

Коли сім’я стала жити окремо, я їх благала – не влазьте в борги, живіть за коштами! Але потрібні були хоч якась меблі, вони взяли їх в кредит без мого відома: покрутіше, щоб інших здивувати! Потім зазіхнули на пральну машину, ну тут бабуся невістки підметушилась: і купила їм на те, що було з накопичень. Ми разом з нею вже почали лаяти молодих: перестаньте думати про кредити, ви обидва працюєте, збирайте гроші і купуйте що потрібно, інакше вам доведеться ще й відсотки платити! Так-так, головами кивають, мовляв – згодні. Тільки хихикали за нашою спиною.

Рік пройшов нормально, жили як люди, за цей час за меблі розрахувалися з двох зарплат, і ще на все вистачало: їжу, одяг і відпочинок. І тут почалося: спочатку два крутих смартфона, потім телевізор з інтернетом, потім побутова техніка, аж до безглуздої мультиварки, яка без діла стоїть. І як їм ці кредити давали? Син навіть у мене просив на робот-пилосос оформити кредит, я його трохи палкою не погнала! Зовсім з глузду з’їхали чи що? Тепер до них приходжу, все обставлено, деякі речі навіть в упаковках, а в холодильнику миша повісилася! Вони нікуди не ходять, до них ніхто – нема за що з друзями зустрічатися, борги років на три розписані!

Один раз я їх пошкодувала: забила холодильник їжею, мішок картоплі купила. Розслабилися! І тут син випадково проговорився, що дружина хоче якусь нову круту плиту на кухню з особливими функціями, хоча у них цілком хороша плита, їй всього 4 роки, але проста. Мовляв, така плита – це наступна покупка в кредит! Я як вибухнула! Яка плита – їм жерти нічого! Вони що – думають, що я їх утримувати годівлею буду, навіть якщо працюю ?! Все, закрита доріжка до мого гаманця! Якщо чесно – у мене зараз серце розривається, тому що знаю, що вони голодні, але боюся, що вони знову мені на шию сядуть і все по своїй дурості. Бабуся невістки віддала їм багато консервації, нехай це і їдять. Добре, що ще дітьми не обзавелися, а то чим би вони його годували? І боляче за молодих, і мізки їм свої не вставиш!