Страшенно не люблю жінок-п’явок, які присмоктуються до багатих мужиків і вважають, що ті до кінця життя їм зобов’язані вже тільки за те, що таку красиву в дружини взяв. Дурні, розмальовані, без освіти і професії, вони найчастіше бувають викинуті за поріг будинку, після того, як знаходиться інша – ще більш красива, та ще й молодша! Бігають по судам, відбивають хоч якісь аліменти на себе і дитину, якщо така є, все ще намагаються паразитувати, тому що працювати не хочуть. Тільки найчастіше шиш їм з маком отримують, а дитину батько намагається відібрати. І правильно робить!

Моя подруга була така ж вертихвістка. Правда, я з нею познайомилася, коли вона вже прозріла і стала працювати (вона моя колега). А куди діватися? Чоловік був бізнесмен, пропонував їй якось розвиватися, хоча б вчиться, піти на якісь курси для початку. Але її цікавили тільки цінники на шмотках і рахунок на картці, яку чоловік їй періодично поповнював. Взяла гроші на курси психології і замість навчання накачала собі губи. Додала собі не розуму, а обсяги тіла. З тих пір чоловік їй наказав сидіти вдома і займатися господарством, тому що її соромно публіці показувати. Коли вона взбрикнула і заїкнулася про рівноправність, він їй сказав: «Про що ти говориш? Рівноправність – це коли кожен один від одного може бути незалежний. Я у тебе зараз відберу карту і викину з дому – ось це буде рівноправність, баланс зійдеться ». В принципі так він так потім і поступив.

Слухала історію подруги і дивувалася – хто їй в голову в юності вбив, що не працюючи, і не отримуючи власні гроші, можна заїкнутися про рівноправність? Тут вже або золота клітка з нелюбом чоловіком, або курінь з коханим, але без претензій до чоловіка – що є, тим і задовольняйся. Сама-то ти чого варта? Чого вмієш? Фарбуватися перед дзеркалом? Подумаєш! А дітей треба народжувати тільки в тому випадку, якщо зможеш їх сама забезпечити – бувають випадки, а їх багато, коли все доведеться робити одній, без допомоги чоловіка. Але навіть і будучи заміжньою з багатим чоловіком, сидіти вдома, не працювати, а паразитувати – це кошмар якийсь!

Я суджу по собі: чоловік мій великий начальник, причому на бюджеті, все стабільно. Є син, 8 років. Я працювала відразу після закінчення інституту, декретна відпустка була мені в напряг, тому що я не відчувала себе самостійною, я не могла вільно купити те, що я хочу, хоч мій чоловік і не скупився. Однак це були його гроші! Я дочекалася, поки дитина піде в садок і полегшено зітхнула: моя картка заповнена МОЄЮ ж зарплатою і я можу собі дозволити те, що я хочу, не тратячи сімейний бюджет. Якби я навіть ці жахливі губи б зробила, то дорікнути мені було б ні в чому – я на них заробила. З моєї і чоловіка зарплати виділяється половина на сімейний бюджет, інші ж гроші – вільні, в розпорядженні кожного без звіту! Ось що я вважаю запорукою сімейного щастя – фінансову незалежність,

Зростає молоде покоління – моя племінниця, фіфа 20-ти років. Вчитися не хоче, працювати теж, бігає з подружкою по нічних клубах в пошуках багатого чоловіка. Або цілий день лежить з телефоном, знайомиться з потенційними чоловіками, але так, щоб відразу з товстим гаманцем. Я лаю свою сестру, щоб вона напоумила свою дочку, але та теж вважає, що це найкращий вихід – прилипнути до багача, якщо зовнішність є. Сама одиначка -покинув чоловік, а дочку гидоти вчить! Ось що буде з цією дівчинкою? У кращому випадку залишиться старою дівою на утриманні дурної матусі, а в гіршому – вийде заміж за «папіка», якому набридне утриманка і буде так само викинута без потреби. Ну не буде щастя, якщо людина паразитує, адже я права?