Мені вже давно за 30, я заміжня і у мене троє дітей. Старшому в цьому році виповнюється 10 років, середньому 7, а молодшому 5. І практично всі останні 10 років я перебуваю в нескінченному декреті.Єдине, що рятує мене від «дня бабака» – це зустрічі з такими ж «дітніими» подругами і підробіток манікюрницею на дому. Звичайно, мені хотілося б більшого: як і будь-яка інша жінка, я люблю ходити по магазинах, приділяти час собі і проводити романтичні вечори з чоловіком. Але, так як з дітьми мені майже ніхто не допомагає, я позбавлена ​​всіх цих радостей.

Найбільша образа, яку я відчувала в своєму житті, адресована до моєї рідної матері: вона живе в сусідньому від мене будинку, але при цьому ніколи не цікавиться, як я тут справляюся одна з трьома дітьми. При чому, якщо раніше я думала, що у неї відсутній інтерес до всіх карапузів, то потім я переконалася в тому, що байдужа вона тільки до моїх: мало того, що вона може підлабузнюватися в моїй присутності з онуками своїх подруг, так потім ще й з сином моєї молодшої сестри стала возитися, коли та народила …

Ми з мамою часто сваримося через те, що вона ігнорує моїх дітей. Я вважаю, що це не нормально, що бабуся не приймає абсолютно ніякої участі в житті онуків, а вона вважає, що я вже досить доросла для того, щоб сама вирішувати свої проблеми, і вона мені допомагати не зобов’язана. На її думку я сильна і сама з усім розберуся, а моя молодша сестра недолуга, і поодинці підняти свого сина не зможе.

Мені, чесно кажучи, від її компліментів ні холодно, ні жарко. Вже краще б вона вважала мене нехлюйкою і допомагала мені, а не комусь іншому. Ще прикро за те, що там всього один онук і сестра з ним нібито не може впоратися, а у мене цілих три, але це нікого не хвилює …

Я, звичайно, розумію, що народжувала я перш за все для себе, але ж і мама мені не чужа людина, щоб у важкий момент так відхрещуватися. Вона не погоджується навіть у дворі доглянути за моїми дітьми, щоб я змогла пару годин провести в повному спокої, і поробити деякі справи по дому, а з сином сестри може няньчитися цілодобово і навіть їздить з ним по лікарях … Я не розумію, чим та дитина краще трьох моїх. Іноді мене накриває образа, і через це навіть спілкуватися ні з ким зі своїх родичів не хочеться. Не здивуюся, якщо спадщину мама теж віддасть сестрі, а мене залишить «з носом» …