Жив у нас дворовий кіт. Просто приблудний, одного ранку відкриваючи двері увійшов ВІН і прямим ходом на кухню – «я тут завжди був, ви просто не помічали!».

Звали кота по дворовому просто – Василь, він же Васька, він же Вася, він же «Навіщо ти з’їв моркву, якщо у тебе повна тарілка котячої їжі?», ну і купа інших імен, властивих тільки дворовим котам. В їжі Вася був вибагливий, їв тільки на букву «В» – тобто ВСЕ!

Ну а тепер сама історія. Приїжджає до нас в гості «Мати дружини», в сенсі теща! Уже з вокзалу почалося – ти не правильно кермо тримаєш, не повертай так різко і так далі. Через 10 хвилин поїздки нерви були якщо не на межі, то як мінімум на стадії «поїде – нап’юся, хоч я і не п’ю». «Мама» приїхала на ніч, погостювати, подивитися на столицю, на те, як живе дочка і поїхати додому.

Звичайно ж на цей час потрібно було взяти 3 баула з ганчірками та їжею. Гаразд, абияк доповзаю до 4-го поверху з її сумочками, відкриваю двері, впускаю тещу. Затягую баули … Тікаючи зустрічати тещу, я зробив непрощенну помилку, навіть дві – не закрив кухню і залишив на плиті повну каструльку борщу. Поки я зустрічав «Маму», розумний Вася пробрався на кухню, зняв кришку з каструльки і з’їв мало не половину каструлі (шкідливе м’ясо не хотіло спливати і було в самому низу). Животик котика від такого звичайно ж злегка роздувся – в загальному на плиті поруч з каструлькою сиділа така кругла кулька з 4-ма лапками.

Вася сидів і вирішував складне завдання – як би це не розплескати, донести до щілини між диваном і стіною, бо за таке можна і наганяй зловити, а зістрибнути заправленим смачним борщем та м’ясом по самі вуха і навіть більше – проблематично. Ну, загалом, запускаю Маму в будинок і намагаюся затягнути її баули, потихеньку закипаю. Теща це напевно відчула і шмигнула на кухню, щоб не заважати під ногами. Сіла на табуреточку біля плити і зображує саму невинність. Мій улюблений Вася побачивши таку гарну «сходинку» на яку можна зістрибнути з високої плити і негайно вирішив нею скористатися. Ось тільки нахиляючись для стрибка, котик не врахував – все те, що він до цього зжер володіє, так би мовити, підвищеною плинністю – при нахилі весь борщик підступив до горла і котик не втримався – наблював прямо на коліна Тещі, на новий молочно-білий костюм …

Загалом «Мама» запирала костюмчик у ванній до приїзду з роботи моєї ненаглядної, а у мене був час не тільки відпочити від усього цього, але і погладжуючи улюблену пухнасту сволоту випити пару чарок коньяку. В житті всяке буває!