Що робити, щоб окуляри не запотівали при носінні маски

Я вчився в школі, коли ще існував радянський союз. З самого першого класу у всіх дітей був урок цивільної оборони. Там нас учили першої медичної допомоги, бинтувати, як діяти під час ядерного вибуху. Можливо ці знання ніколи і не знадобляться, однак екстрена ситуація може трапитися з кожним і ці навички все ж можуть допомогти і навіть врятувати життя.

Також на цих уроках нас вчили користуватися протигазом. Ми могли відрізнити фільтруючий від ізолюючого протигаза, а ще знали яке завдання у Гопкалітового патрона і який потрібен протигаз в тому чи іншому випадку.

Ті протигази мали один нюанс: коли його одягав, то відразу ж запотівало скло і нічого не було видно. Досить було пару раз вдихнути-видихнути, і опинявся немов у густому тумані. Тому протигаз попередньо потрібно було підготувати за інструкцією. А якщо було лінь, то ти підводив свою команду і тим самим сам себе карав.

У сумках, в яких зберігалися протигази, була окрема кишенька для зберігання спеціального олівця. Однак оскільки протигазами користувалася вся школа, то ці олівці швиденько пропадали назавжди.

Заміною цьому олівця служив маленький шматочок звичайного господарського мила, який нікого не цікавив. Саме його використовували для захисту скла в протигазі від запотівання.

Ця хитрість допомагала не тільки в випадку протигазів. Моя мама з самого дитинства мала поганий зір, тому носить окуляри. Щоб вони не запотівали взимку, мама теж використовувала мило.

Просто берете шматочок мила і наносите сіточку на внутрішній стороні лінз або скла в протигазі.

Потім м’якою тканиною гарненько розтираєте цю сіточку до прозорості. Сіточка іноді вимагатиме поновлення. От і все!

А є ще більш простий варіант: потрібно між окулярами і маскою залишити ділянку вільної шкіри.Таким чином теплий подих, що виходить з-під маски, не буде нагрівати скло в окулярах.

Ще простіший спосіб – зробити так, щоб маска щільніше прилягала до обличчя. Наприклад, скрутіть резиночки у вигляді вісімки.