Мій домашній улюбленець – мопс  – Карлсон з двома пропелерами в жопі. Носиться шустріше сусідської вівчарки, а пардон, нассати на голову сусідському ж бобіку – свята справа. Раніше я тримала Ерделі – і вже не раз писала історії про них. Але тут на свій чималий подив виявила, що і в цій лупастенькій голові водяться мізки !!!

Їжаку зрозуміло, що як охоронець така собачка … хіба що в ролі сигналізації. Але одне корисне застосування йому все ж знайшлося. Він працює у мене … будильником. Його завдання розбудити мене рівно о 9 годині ранку. І з цією місією він успішно справляється.

Але сьогодні я вирішила приколотися – якщо вже так вийшло, що прокинулася на кілька хвилин раніше. Я не повірила своїм очам – обережно висунутим з-під ковдри: пес вже не спав. Він сидів, невідривно дивлячись НА НАСТІННИЙ ГОДИННИК !!! Як тільки дотікала секундна стрілка – застрибнув на мене і почав смикати, використовуючи всі наявні способи – чіпати лапами, скиглити, чхати мені у вухо, стягувати ковдру. Ну і так далі … Але я вирішила пожартувати. Просто не реагувала.

Навіть ніяково за такий дурний жарт. Тому що пес підняв ТАКУ паніку, із залученням всіх членів сім’ї … Вже не знаю, з якого приводу він більше хвилювався – чому я не прокидаюся, або що він зі своєю роботою впоратися не зміг … Але більше так жартувати не буду.