Якось ми пішли в кіно на комедію. Зайняли свої свої місця в кінозалі сидимо, дивимося. Все як завжди – закінчилася реклама, почався фільм. Йде фільм, ми дивимося і починаємо розуміти, що тут щось не так – якісь чуваки на екрані грабують банк, вбивають людей – не смішно ні краплі, а налаштувалися-то на комедію.

Хвилині на 15-й фільму ми розуміємо, що це не наш фільм !!! Перевіряємо квитки, може зал переплутали? Ні, все правильно. Навколо народ починає робити те ж саме і потихеньку весь зал розбирається в ситуації: «Фільм поставили не той». Стали всі свистіти і тупотіти ногами як в старі добрі часи: «Вимкніть це!», «Гей начальник!», «Поверніть мої гроші!» – народ скучив за відкритим самовираження і відривався по-повній.

Треба сказати, що в сучасних кінотеатрах не як раніше оператор за стінкою сидить, а всюди автоматика, отже обурення залу ніхто не чує, і цей бойовик триває. Вакханалію перервав хлопець, що сидів позаду нас і перший здогадався сходити і сказати персоналу кінотеатру, що фільм не той.

Екран згас – мабуть потрібен час на заміну плівки. В цю хвилину відбувається наступне: в зал з боку екрану не поспішаючи заходить парочка з попкорном і пивом, не поспішаючи, тому що запізнилася дуже сильнно (на 30 хвилин) і вже нікуди не поспішають. Вони бачать, що екран порожній і в подиві перед ним зупиняються. Тут на весь зал лунає крик якогось мужика:

– НУ НАРЕШТІ ТО! БЕЗ ВАС НЕ ПОЧИНАЛИ !!!

І тут же включається фільм під оглушливий сміх ста чоловік. Парочка з шокованими обличчями пройшла на свої місця. Думаю тепер вони ніколи на фільми не спізнюються.