Коли вона вийшла з кабінету начальника, по щоках текли сльози, а руки тремтіли…

Я працюю у великій фінансовій компанії. В нас є ціла купа правил і положень, котрі суворо заборонено порушувати. Та ще й директор – дуже непроста і навіть жорстка людина.

Зайвий раз до шефа в кабінет не ходимо, намагаємося йому на очі не потрапляти. Була б можливість – змінив би роботу, але з таким заробітком навряд-чи знайду..

І ось якось шеф викликав до себе нашу співробітницю Світлану (одинока матір) після півгодинної бесіди вона вийшла вся в сльозах і тремтячими руками, її буквально трясло. Колеги ледве її заспокоїли і тоді повідала вона в чому справа.

У Світлани рік тому сталася біда – захворів її син (7 років) у нього знайшли онкологію. Рік вона його лікувала в кращій клініці країни (благо в Києві працюємо). Лікування не допомагає, потрібно їхати в Німеччину, ну відповідно потрібні гроші. Їй потрібно було 2 млн. гривень, вона стала шукати покупців на свою квартиру. І тут її викликає шеф і в кабінеті дає оплачений чек на лікування в Німеччині, ну і відпустку з відкритою датою.

Шеф, якого ми всі вважали бездушним, видав їй 2 млн. зі своєї кишені. Ну я все розумію, що таке буває ну якщо це фахівець високого рівня. А тут рядовому співробітникові так допомогти. Ми його після всього почали поважати.

Можете не вірити, вашеа право, але все сталося саме так, зі Свєти шеф не взяв ні розписок, ні будь-яких паперів. Світлана з сином вже в Німеччині. Ми її чекаємо всім колективом.

Здоров’я її синові.