Мій чоловік раніше вже був одруженим і в цьому шлюбі у них було двоє дітей. Причиною розлучення стали батьки його колишньої дружини, які постійно лізли в їхнє життя і намагались диктувати свої правила.

Коли хлопчикові було 4 роки, а дівчинці лише рік виповнився, стався великий скандал: тесть вирішив, що зятю за «великими грошима» треба їхати працювати на північ вахтовим методом, але чоловік не хотів – його власна робота влаштовувала. Дружина почала нити- мовляв, послухай тата, їдь! Він поїхав, а коли повернувся, то дізнався за чутками, що теща з тестем намагалися її посватати за якогось бізнесмена, хоча нічого не вийшло. Тут все змішалося – і ревнощі, і підлість батьків дружини, і багато іншого. Чоловік розлучився з важким серцем: дітей він любив. Ось така історія.

Після розлучення друг мого майбутнього чоловіка покликав його до нашого міста біля моря, мовляв – влаштую, будеш зі мною в моря ходити, я всі документи тобі зроблю. Тільки той виявився балаболом, обіцянки не виконав. Став чоловік працювати на березі докером, де мій дядько був начальником, там ми з ним і познайомилися, стали зустрічатися, одружилися, у мене своя квартира, немає проблем з житлом.

Я не мала нічого проти виплати аліментів, адже знала, на що йшла! Мені тоді вже було майже тридцять років, ну якого принца ще чекати? Чоловік часто спілкувався з дітьми по відеозв’язку, але завжди це робив так, щоб мене поруч не було, типу щоб мої почуття не травмувати. Ну гаразд, нехай так, хоча мені було цікаво подивитися на малюків. Сам він до них не їздив, не хотів зіткнутися з батьками колишньої дружини, він був дуже злий на них, хоча з дружиною у нього були нормальні відносини.

Ну гаразд, я народила сина, життя пішло своєю чергою. Вже не знаю, про що там домовився чоловік з колишньою сім’єю, але він мене ошелешив новиною: його колишня дружина з дітьми приїжджає до нашого міста, просто так, на час короткої відпустки, на цілий тиждень. У їх сина чи канікули, то чи дистанційка, не важливо. Він зараз у другому класі, а доньці 5 років. Чесно кажучи, мені стало відразу неприємно, навіть ревнощі прокинулися. Гаразд діти, а ця дама тут навіщо потрібна? Але чоловік замахав руками, мовляв, він уже все вирішив: зняв на 10 днів їм квартиру біля  моря, хоч і не сезон для купання, але їм цікаво буде погуляти, місто подивитися! Ну гаразд, нехай, хоча прикро стало – він платить аліменти, а ще й за наш рахунок квартиру зняв! Нехай би тесть з тещею дали своїм онукам.

Але і це не найголовніше! Заради цієї події чоловік теж взяв тижневу відпустку + вихідні! Заради нашого сина не брав, коли мені було складно і я хворіла, а тут запросто! І ось як проходять тепер його дні: вранці він рано встає, навіть не чекає, коли я йому сніданок зроблю, біжить у ванну, красиво одягається і тут же миттєво біжить до колишньої сім’ї. Каже: «А коли я ще зможу дітей побачити?». Цілий день йому майже не додзвонитися, або відповідає на мій дзвінок дуже коротко. Знову ж: за свої відпускні він водить всіх в кафе поїсти, на різні розваги. Він мене особливо нікуди не водив, коли за мною доглядав. Мені дуже прикро і неприємно, вже майже тиждень туди носиться, про нашого сина забув! Приїжджає вже коли на вулиці зовсім темно! Хіба це нормально?

Моя подруга мені дзвонить, каже: «Ти що, взагалі ненормальна? Колишня дружина майже веде твого чоловіка у тебе ж з-під носа, а ти сидиш? Вона явно не дарма сюди приїхала, тому що бізнесмена собі не знайшла, так ось вирішила повернути те, що було! ». Мені якось не хочеться в це вірити. Але вже почала сумніватися: я попросила чоловіка привести його дітей до нас додому, але він категорично відмовився, мовляв – ти що, з глузду з’їхала, у нас не шведська сім’я, щоб все перемішувати, діти завжди з мамою, чого їх сюди тягати? Мені все це не подобається! Але як мені поводитися в подібній ситуації? Не знаю, може ця хижачка дійсно приїхала забрати назад мого чоловіка? Або просто потерпіти – поспілкується з дітьми і все стане на свої місця?